Стратегія розвитку

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

ЦИГАНСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

НА 2020-2023 роки

І.  Вступ

Людина здобуває освіту, щоб бути успішною, компетентною, конкурентоспроможною, щасливою. Освіта – це всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей; формування цінностей, необхідних для успішної самореалізації, виховання громадян, які здатні до свідомого вибору.

Розвиток системи освіти в Україні визначається Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепцією нової української школи.

Циганська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Івана Франка (далі – заклад освіти) забезпечує набуття учнями знань за програмами початкової, базової та повної загальної середньої освіти, досягнення ними визначених стандартами освіти результатів навчання, а також сприяє розвитку здібностей і талантів, вихованню свідомого громадянина України.

Освітній процес в закладі освіти організований так, щоб забезпечити формування в учнів ключових компетентностей,  передбачених сучасними освітніми стандартами, необхідних  кожній  сучасній  людині  для  успішної життєдіяльності.

Педагогічний колектив закладу освіти прагне створити умови для розвитку кожного учня, дати йому можливість для самовираження й самовизначення, забезпечити  науково-теоретичну,  практичну   та загальнокультурну підготовку. Для цього необхідний постійний розвиток закладу освіти, поповнення його матеріально-технічних і навчальних ресурсів, підвищення кваліфікації педагогічних працівників, а також об'єднання та духовне зростання учнів, батьків і педагогів, що в сукупності створює сприятливий для дитини освітній соціально-культурний простір.

ІІ. Стратегічні напрямки розвитку закладу освіти

Стратегія  розвитку  закладу освіти у 2020-2023 роках (далі – Стратегія) орієнтована на підвищення якості освіти, оновлення її змісту і структури на основі кращих традицій, що склалися в закладі освіти, і сучасних педагогічних технологій, спрямованих на формування конкурентоспроможного учня; оптимізацію механізму управління  закладом освіти, забезпечення єдності освітнього, виховного та педагогічного процесів.

Мета роботи закладу освіти: розвивати та формувати в учнів ключові компетентності, необхідні для успішної життєдіяльності конкурентоспроможної і самодостатньої особистості.

Основні завдання закладу освіти:

• створення рівного доступу для здобуття учнями якісної освіти;
• розвиток природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості учнів, потреби і вміння самовдосконалюватись;
• надання учням можливостей для реалізації індивідуальних творчих потреб;
• удосконалення інформаційного простору;
• створення умов для свідомого вибору дитиною сфери професійної діяльності.

Принципи діяльності закладу освіти.

Якість: заклад освіти надає знання відповідно до державних  стандартів освіти.

Успішність: заклад освіти прагне сформувати успішну, всебічно розвинену особистість.

Мотивація: заклад освіти формує в учнів прийоми самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих компетенцій, активної життєвої позиції

Участь: всі учасники освітнього процесу отримують інформацію про освітній процес і мають можливість впливати на нього.

Лідерство: заклад освіти  впроваджує нові форми і методи навчання цікаві для учнів.

Партнерство: всі учасники освітнього процесу працюють разом. Інтернаціональність мислення: кожна дитина – особистість.

Стратегічні напрямки розвитку закладу освіти.

Концепція враховує потреби сучасного українського суспільства, умови його інтеграції в європейське і світове співтовариство, соціальне замовлення в період оновлення. У зв’язку з цим в  основу Концепції покладено наступні ідеї: гуманізація освіти, врахування традицій української педагогіки, соціалізація, нероздільність навчання і виховання, формування цілісної і розвиненої особистості, виховання життєтворчості.

Основні напрямки розвитку закладу освіти:

• Створення умов для отримання кожним учнем того рівня освіти, який відповідає його здібностям та індивідуальним особливостям і потребам; розвиток інтелектуальної, емоційної сфери дитини, формування його ціннісних орієнтирів, прищеплення навичок соціальної компетентності через включення кожного здобувача освіти в систему ранньої предметної орієнтації, професійного самовизначення, успішного навчання.
• Створення безпечного, вільного від будь-яких форм насилля, комфортного та доступного освітнього середовища.
• Розвиток інноваційної діяльності закладу освіти, підвищення якості освіти.
• Інформатизація навчання, вдосконалення бібліотечного та інформаційно-ресурсного забезпечення.
• Створення сучасної матеріально-технічної бази
• Побудова ефективної системи виховання, розвитку і соціалізації учнів.
• Модернізація структури, змісту та організації діяльності закладу освіти  на засадах компетентнісного підходу;
• Оновлення, згідно з вимогами часу нормативної бази;
• Створення та забезпечення можливостей для реалізації освітньої моделі;
• Формування безпечного освітнього середовища, екологізації освіти;
• Удосконалення інформаційного простору
• Підвищення соціального статусу педагога;

Завдання Стратегії.

• Визначити риси, що творять власне обличчя закладу освіти, і принципи, на яких має ґрунтуватися життєдіяльність всіх учасників освітнього процесу;
• Визначити та обґрунтувати пріоритети розвитку закладу освіти на наступні п’ять років;
• Визначити найважливіші особливості організації в закладі освіти освітнього процесу, що вказують на її інноваційний характер;
• Допомогти всім учасникам освітнього процесу осмислити стратегію розвитку закладу освіти та стимулювати їх активну участь у її реалізації;
• Спроектувати процес реформування освітнього процесу згідно Концепції Нової української школи;
• Популяризувати заклад освіти як сучасний заклад, відкритий до співпраці з усіма корисними для учнів навчальними закладами і громадськими об’єднаннями, окремими особами, громадськістю.
• Розробити та впроваджувати в практику інноваційні технології навчання та виховання обдарованих учнів;
• Створити науково-обґрунтовані  умови ефективної взаємодії між усіма учасниками освітнього  процесу – на основі психології толерантності, партнерства та ділового спілкування;
• Розробити модель закладу, спрямовану на засвоєння духовних і матеріальних цінностей українського народу, формування в учнів почуття відповідальності та причетності до становлення  демократичних реформ в освіті, важливості власної ролі в цьому процесі;

Очікувані результати виконання Стратегії.

• Досягнення, визначених законодавством,  освітніх стандартів;
• Підвищення професійної компетентності педагогічних та управлінських кадрів;
• Зростання управлінських повноважень учителів, учнів, батьків;
• Інтенсифікація інноваційної діяльності в закладі освіти;
• Підвищення загальної педагогічної культури;
• Розробка і апробація нових педагогічних ідей;
• Психологічний супровід освітнього процесу;
• Створення комфортних умов для обдарованої дитини;
• Опанування нових інформаційних технологій;
• Обмін досвідом і поширення його за допомогою мережі Інтернет;
• Забезпечення наступно-перспективних зв’язків між різними рівнями освіти;
• Забезпечення рівного доступу до якісної освіти всіх учнів з урахуванням їх здібностей і нахилів.

Стратегія розвитку закладу освіти зорієнтована на неперервний розвиток особистості, на формування життєвої компетентності вихованців, що є необхідною умовою інтеграції випускників у соціум. Ефективне функціонування закладу освіти забезпечується створенням відкритого виховного простору, педагогічним проектуванням, реформуванням освітнього процесу, залученням учнів до соціальної практики й забезпеченням соціально-педагогічного супроводу.

ІІІ. Заклад освіти на початку реалізації стратегії.

Заклад освіти входить до складу відділу освіти Борщівської міської ради.

Заклад освіти розміщений у триповерховій будівлі за адресою с. Цигани, Крегулець 2, на ділянці площею  4,3 га. Вік будівлі становить понад 45 років, загальна площа приміщень  3495 м² і є комунальною Борщівської міської ради. Управління здійснюється відділом освіти Борщівської міської ради, якому делеговані відповідні повноваження Борщівською міською радою. В закладі освіти здійснюється централізований бухгалтерський облік. У закладі освіти працює 26 педагогічних працівників, з них у відпустці по догляду за дитиною – 2 та 18 працівників з числа учбово-допоміжного та молодшого обслуговуючого персоналу. Штатними працівниками заклад освіти забезпечений. Розстановка педагогів здійснюється відповідно до фахової освіти педпрацівників. При підборі нових кадрів враховується фахова підготовка, особисті якості, працездатність, інші характеристики.

З  24 педагогічних працівників: вищої категорії – 17 вчителів (70,9%); І категорії – 2 вчителі (8,3%); ІІ категорії – 2 вчителі (8,3%); «спеціаліст» – 3 (12,5%). 12 (50%) вчителів мають педагогічні звання старший вчитель,  1 (4%) – «відмінник освіти».

До навчання приступило 115 учнів, які навчаються у 11 класах, середня наповнюваність класів становить 11 учнів.

Всього дітей у мікрорайоні закладу освіти шкільного віку проживає 108 осіб. Із них підлягає

навчанню – 108 дітей, що становить 100%.

ІV. Стратегічні завдання організації  освітнього  процесу на різних циклах.

Перший цикл і другий цикл початкової освіти

Початкова освіта, зберігає наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток.

Пріоритетами в початкових класах є виховні, загальнонавчальні і розвивальні функції. Поряд із традиційними цілями освітнього процесу на цьому циклі навчання визначається пріоритет формування базових знань, умінь та навичок, проголошується мета розвитку пізнавальної мотивації учня та розвитку його життєвих навичок.

Призначення початкової освіти полягає в становленні життєвих навичок особистості учня. Освітній  процес, який відбувається в 1-4 класах, має два основні завдання:

• по-перше, це включення дитини до життя в закладі освіти, її інтеграція до виховного простору;
• по-друге, це розвиток життєвих навичок учня.

Реалізація першого завдання передбачає надання допомоги педагогічно занедбаним дітям; - заохочення до навчання дітей, які не виявляють зацікавленості в ньому.          

Реалізація другого завдання полягає у формуванні життєвих навичок – різноманітного спектру простих умінь, без яких успішна й навіть нормальна життєдіяльність людини є неможливою.

У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логіко-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінювальними уміннями і навичками, набуття особистого досвіду культури поведінки в соціальному і природному оточенні, співпраці в різних видах діяльності.

Освітніми результатами цього циклу освіти є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні уміння й навички, узагальнені знання про рідний край, реальний світ у його зв’язках і залежностях, національна самосвідомість та екологічна культура. У молодших школярів достатньо розвинені мислення, уява, пам’ять, сенсорні уміння, здатність до творчого самовираження, особистісно цілісного ставлення до праці, мистецтва, здоров’я, уміння виконувати нескладні творчі завдання.

Перший цикл і другий цикл базової середньої освіти

Ці цикли  дають базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує у них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти і профілю навчання. Цикли базової освіти в своєму складі можуть містити класи з добровільним вивченням окремих предметів. На цьому етапі завершується формування цілісної культури світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, вміння одержувати з різних джерел інформацію, переробляти і застосовувати знання.

Навчання в 5-9 класах закладу освіти має власні завдання щодо розвитку життєвої компетентності учня.

По-перше, це консолідація розвинених життєвих навичок.

По-друге, це розвиток функціональної грамотності учня шляхом формування функціональних компетенцій та пов’язаних з ними здатностей:

• здатність працювати з текстами;
• графічна грамотність;
• здатність до конструктивного спілкування;
• рефлективність, культура мислення;
• трудові навички, елементарна технологічна грамотність;    
• здатність до самопізнання, самовиховання.

Рання предметна орієнтація  (5 -7 класи).   

Метою цього  етапу є формування бази для вибору напряму подальшої спеціалізації освіти та рівня вивчення окремих предметів. Наше завдання – допомогти  дитині визначитися за напрямками, дати їй змогу себе випробувати в різних сферах (гуманітарній, суспільно-гуманітарній, природничо-технологічний, технічній, природничій та ін.), запропонувати ці сфери, навчити в них розумітися.

На перший план ставиться завдання формулювання цінностей у структурі особистості дитини, зокрема значущості загальної культури та інтелектуального розвитку для самореалізації в соціумі. Для розв’язання цього завдання важливим є розвиток предметного розуміння школярів, яке в подальшому дозволить кожній дитині знайти ту предметну сферу, у якій вона може найбільш яскраво проявитися і яка відповідає її індивідуальним якостям, характеристикам, схильностям та задаткам.

Допрофільна підготовка (8 - 9 класи). 

Метою цього етапу є рання спеціалізація за обраним напрямком навчання та створення класів допрофільної підготовки. Головним напрямком роботи з учнями стає формування  первинної профільної орієнтації, удосконалення навичок самостійної інтелектуальної діяльності, початок становлення світоглядної позиції особистості. На рівні 8-9 класів учні на базі циклу предметів мають можливість формувати свою індивідуальну освітню стратегію в системі різнорівневого викладання даних курсів.

Призначення першого і другого циклу базової освіти – розвиток функціональної грамотності учня, функціональних компетенцій, створення умов успішної життєдіяльності в суспільстві.

Завершуючи навчання за циклами базової освіти, учні мають добре володіти українською мовою, на практичному рівні однією іноземною мовою. Учні мають сформовані загальнонавчальні уміння і навички, володіють навчальним матеріалом на рівні, достатньому для подальшого навчання

Перший і другий цикл профільної освіти

Відповідно до Закону України «Про освіту» і перспективного плану освітньої мережі ОТГ до 2024 року передбачається реорганізація закладу освіти на роботу на рівні циклів початкової і базової освіти.

Таким чином, основним напрямком розвитку закладу освіти стане реалізація компетентнісного підходу в освітній взаємодії. Тобто це така практика, при якій відбувається засвоєння кожним учнем комплексу занять, умінь і навичок, який дозволяє учневі розв’язувати життєво значущі завдання як у процесі навчання в закладі освіти, так і в подальшому житті.

V.  Реалізація мети і завдань Стратегії за напрямками.

Статус людини в суспільстві залежить від неї самої: швидкоплинність соціального прогресу, динамічних змін зумовлює потребу в постійній роботі над собою, у розвитку життєвої компетентності, посиленні відповідальності молодої людини за своє майбутнє, за можливість досягнення життєвого успіху.

Реалізація мети і завдань Стратегії здійснюється через такі напрямки:

• управлінський;
• напрямок «Якість навчання»;
• методичний;
• виховний;
• психолого-педагогічний;
• напрямок «Реалізація учнівського самоврядування»;
• напрямок «Збереження життя і здоровя учасників освітнього процесу»;
• напрямок «Заклад освіти – толерантне середовище»;  напрямок «Модель випускника»;
• фінансово-господарський.

1. Управлінський напрямок.

Мета управлінської діяльності: координація дій усіх учасників освітнього процесу, створення умов для їх продуктивної творчої діяльності.

Основні завдання:

1. Управління якістю освітнього процесу на основі інноваційних технологій та освітнього моніторингу.
2. Забезпечення відповідної підготовки педагогів, здатних якісно надавати освітні послуги здобувачам освіти.
3. Виконання завдань розвитку, спрямованих на самореалізацію особистості.
4. Створення умов для продуктивної творчої діяльності та проходження підвищення кваліфікації і сертифікації педагогів.

Шляхи реалізації:

1. Впровадження в практику роботи закладу освіти інноваційних технологій.
2. Створення сприятливого мікроклімату серед учасників освітнього процесу для успішного реалізації їх творчого потенціалу.
3. Забезпечення виконання замовлень педагогічних працівників щодо підвищення їх фахового рівня через заняття самоосвітою.
4. Підтримка ініціативи кожного учасника освітнього процесу в його самореалізації.
5. Розкриття творчого потенціалу учасників освітнього процесу.
6. Стимулювання творчості учасників освітнього процесу.

Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:

• загальні збори (конференція);
• педагогічна рада;
• рада школи;
• атестаційна комісія;
• учнівське самоврядування;
• громадськість.

Механізм управлінської діяльності включає: діагностику, керування освітньою діяльністю, моніторинг.

Річне планування здійснюється з використанням перспективного планування. План будується на основі щорічного звіту про діяльність закладу освіти протягом навчального року, проблемного аналізу стану освітнього процесу згідно з Стратегією.

При плануванні різних напрямків діяльності використовується структурування, постановка мети, визначення завдань, прогнозування результатів, складання алгоритму дій на кожному етапі. Плани підлягають моніторингу стану виконання в кінці року.

З метою демократизації контролю в управлінській діяльності передбачається залучення до нього працівників всіх ланок закладу, робота педагогів в режимі академічної свободи і доброчесності.

2. Напрямок «Якість навчання».

Мета: забезпечення високої якості та пріоритетності освіти, запровадження сучасних  методів навчання, реалізація учнями їхнього інтелектуального потенціалу.

Основні завдання:

1.Втілення у життя принципу гуманізації освіти.

2.Переорієнтація процесу навчання з інформативної форми на розвиток особистості людини.

3.Індивідуально-диференційований, особистісно-зорієнтований підхід до навчання, оцінювання навчальних досягнень кожного учня, рівня компетентності учнів, їх готовності до застосування засвоєних знань на практиці.

4.Формування життєвих компетентностей здобувачів освіти.

Шляхи реалізації:

1.Проведення моніторингу якості рівня навчальних досягнень учнів і їх корекція.

2.Виконання рішень педагогічної ради, нарад при директорі.

3.Впровадження інноваційних методів навчання, спрямованих на особистість учня.

Очікувані результати:

1.Поліпшення якості навчання у закладі освіти.

2.Формування інтересу учнівської молоді до знань.

3.Сприяння розвитку наукових  досліджень серед учнів та учителів, самостійного опрацювання ними додаткових інформаційних джерел.

4.Задоволення освітніх потреб та життєвих сподівань учнів закладу освіти.

5.Високий рівень готовності учнів до різних видів підсумкового контролю, в тому числі до зовнішніх, проведення самостійної дослідницької роботи та презентації її результатів.

6.Вміння на практиці застосовувати отримані  знання.

7.Успішне виконання учнями вимог Державного стандарту базової середньої освіти.

8.Оптимальний розвиток пізнавальних здібностей учнів.

3. Методичний напрямок.

Мета методичної роботи закладу освіти: створення комфортних умов для професійного зростання та розкриття творчого потенціалу кожного педагогічного працівника.

Основні завдання:

1. Створення атмосфери творчого пошуку оригінальних нестандартних рішень педагогічних проблем.
2. Формування в педагогів готовності до проходження підвищення кваліфікації, сертифікації та впровадження сучасних інноваційних технологій.
3. Формування прагнення до оволодіння педагогікою співпраці та співтворчості на принципах особистісно орієнтованих методик надання освітніх послуг.
4. Спрямування діяльності учнів за допомогою професійного керівництва з боку педагогічного колективу.

Шляхи реалізації:

1.Постійний моніторинг рівня професійної компетентності, якості надання освітніх послуг.

2.Створення моделей методичної роботи з групами педагогів різного рівня професіоналізму.

3.Удосконалення особистого досвіду на основі кращих досягнень науки і практики викладання. 4. Участь у конкурсах педагогічної майстерності на різних рівнях.

4. Виховний напрямок.

Мета виховної роботи: сприяння в розвитку пізнавальної творчої активності особистості; розвиток природних здібностей, уяви і продуктивного мислення з гуманістичним світосприйняттям і почуттям відповідальності за долю України, її народу; виховання естетичних смаків; ведення здорового способу життя.

Основні завдання:

1.Формування основ наукового світогляду, пізнавальної активності і культури розумової праці, вироблення уміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй практичній діяльності.

2. Виховання почуття любові до України і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам’яток.

3.Сприяти формуванню навичок самоврядування, соціальної активності і відповідальності в процесі практичної громадської діяльності, правової культури, вільного володіння державною мовою, засвоєння основ державного і кримінального права, активної протидії випадкам порушення законів.

4. Підготовка випускників до свідомого вибору професії.

5.Залучення до активної екологічної діяльності, формування основ естетичної культури, гармонійний розвиток духовного, фізичного та психічного здоров’я.

6.Утвердження культури здорового способу життя.

Шляхи реалізації:

1.Організація і проведення засідань методоюєднання класних керівників відповідної тематики;

2. Створення безпечного толерантного середовища шляхом удосконалення соціального захисту учнів, у тому числі дітей пільгових категорій;
3. Соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт, дітей під опікою, дітей, які знаходяться в складних умовах проживання, дітей з неповних та малозабезпечених сімей, дітей–інвалідів, дітей, які проживають в сім’ях групи ризику, дітей з багатодітних сімей та з сімей учасників АТО-ООС.
4. Мобілізація загальнолюдських цінностей як ресурсу особистісного зростання здобувачів освіти; спрямування виховної роботи на прищеплення здорового способу життя та зміцнення моральності.
5. Створення оптимальних умов для виявлення, розвитку й реалізації потенційних можливостей обдарованих дітей у всіх напрямах: інтелектуальному, творчому, спортивному, естетичному.
6. Організація діяльності закладу освіти як зразка демократичного правового простору та позитивного мікроклімату через структуру учнівського самоврядування класу і закладу освіти, стимулювання внутрішньої і зовнішньої активності учнів, їх посильної участі у справах учнівського колективу;
7. Впровадження активних форм виховної роботи шляхом застосування інноваційних методів

та прийомів.

5. Психолого-педагогічний напрямок.

Мета: формування особистості через виховання в закладі освіти та сімейне виховання з урахуванням індивідуальних особливостей, здібностей, умінь та навичок здобувачів освіти. Основні завдання:

1. Створення ситуації творчості для всіх учасників освітнього процесу; умов для соціальної самореалізації учасників освітнього процесу; умов для позитивної адаптації учнів до навчання у закладі освіти.
2. Посилення впливу виховання в закладі освіти та сімейного виховання на формування:

стійкої мотивації до здобуття освіти, високої духовної культури, моральних переконань, трудового виховання дітей.

3. Забезпечення якісного психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу.
4. Практичне забезпечення корекційно-розвивальної роботи, діагностики особистісного розвитку, ціннісних орієнтацій, соціального статусу, виявлення вад і проблем соціального розвитку дитини.
5. Орієнтація на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в освітньому середовищі, профілактику девіантної поведінки, булінгу.

Шляхи реалізації:

1.  Психолого-педагогічна діагностика з виявлення у дітей здібностей, схильностей, потреб; відстеження динаміки і розвитку обдарованих та здібних учнів, дітей, які потребують особливої педагогічної уваги.
2. Консультації та навчання батьків, проведення батьківських всеобучів.

3.   Створення сприятливого психологічного клімату у всіх структурних підрозділах освітнього процесу.

4. Морально-культурний особистий досвід учасників освітнього процесу.

6. Напрямок «Реалізація учнівського самоврядування».

Мета:  формування  особистості,  її суспільно-громадського досвіду, стимулювання, розвиток та реалізація творчого потенціалу підростаючого покоління, сприяння культурному розвитку, духовному збагаченню дітей та молоді.

Основні завдання:

1.Залучення здобувачів освіти до громадської діяльності,

2.Виховання  ініціативності,  активності,  самостійності,  формування організаторських здібностей учнів.

3. Розвиток  в учнів таких якостей, як відповідальність за доручену справу, за колектив, за друзів, принциповість, ініціативність, уміння аналізувати й належним чином сприймати критику.

Шляхи реалізації:

1.Організація діяльності  учнівських органів самоврядування закладу освіти. 

2.Проведення змістовного дозвілля учнівської молоді, спортивних змагань, ігор, фестивалів, свят, природоохоронних акцій та операцій по збереженню шкільного майна, трудових десантів;

3.Випуск шкільної газети «Шкільний кур’єр»;

4.Робота «Школи Лідера» (із підготовки лідерів учнівського самоврядування).

5.Організація  дозвілля здобувачів освіти.

Очікувані результати:

1.Об’єднання дітей та підлітків для корисних, добрих, цікавих справ, розвиток їх творчих здібностей.

2.Дійове самоврядування у закладі освіти та класних колективах.

3.Залучення більшості дітей та молоді до участі в організації  змістовного життя в закладі освіти.

4.Висока активність учнів у житті закладу освіти.

3.Роль учнівського самоврядування у створенні позитивного іміджу класу, закладу освіти (як внутрішнього так і зовнішнього).

4.Співпраця органів учнівського самоврядування із педагогічною радою, батьківським

активом класу, громадськістю.

7. Напрямок «Збереження життя й здоров'я учасників освітнього процесу».

Мета: впровадження в життя принципів зміцнення здоров'я всіх учасників освітнього процесу.

Основні завдання:

1.Проведення моніторингу стану здоров’я учнів.

2.Формування в рамках освітнього процесу орієнтирів на здоровий спосіб життя.

3.Втілення сучасних здоров’язбережувальних технологій.

4.Проведення просвітницької роботи серед батьків, сприяння створенню здорової робочої атмосфери для працівників.

Шляхи реалізації:

1.Спільна робота з медичними закладами міста щодо оцінки  фізичного здоров'я учнів.

2.Проведення, в разі необхідності,  додаткового консультування, обстеження та лікування дітей з хронічними захворюваннями.

3.Створення здорових та безпечних умов праці для проведення освітнього процесу.

4.Створення умов для якісного харчування учнів; проведення просвітницької роботи з цивільного захисту серед здобувачів освіти.

Очікувані результати:

1.Збереження стану здоров’я учнів та працівників.

2.Позитивна динаміка у формуванні ціннісних орієнтацій на здоровий спосіб життя в учнів.

3.Підвищення рівня фізичної підготовки здобувачів освіти.

4.Оптимізація домашніх завдань із метою зниження перевантаження учнів.

5.Відвідування учнями спортивних секцій, результативна участь у змаганнях.

6.Вчасне виявлення захворювань дітей школи за результатами обстежень.

8. Напрямок  «Заклад освіти – толерантне середовище». 

Мета: сприяти розвитку особистості дитини, формуванню її інтелектуального та морального потенціалу; формуванню особистості патріота України, гідного громадянина, який усвідомлює свою приналежність до сучасної Європейської цивілізації; Основні завдання:

1.Координація зусиль педагогічної, батьківської громадськості для попередження булінгу, протиправних дій та вчинків серед здобувачів освіти;

2.Організація профілактичної роботи на основі глибокого вивчення причин і умов, які сприяють скоєнню здобувачами освіти правопорушень;

3.Забезпечення організації змістовного дозвілля й відпочинку;

4.Поліпшення роботи класних керівників, психолога, приділення уваги соціально-психологопедагогічній допомозі здобувачам освіти та їхнім батькам, захисту прав та інтересів неповнолітніх;

5.Налагодження правової пропаганди й освіти через наочну агітацію та шкільних медіа. Очікувані результати:

1. Створення системи виховної та профілактичної роботи в закладі освіти;
2. Усвідомлення дітьми негативного впливу на організм шкідливих речовин;
3. Організація змістовного дозвілля та відпочинку здобувачів освіти;
4. Допомога здобувачам освіти і їхнім батькам у захисті своїх прав та інтересів;
5. Навчання дітей знаходити вихід із кризових ситуацій та захищати себе від усіх видів насильства (булінгу);
6. Профілактика правопорушень і злочинності серед молоді;
7. Набуття досвіду інформаційно-комунікаційних та комунікативних компетенцій

учасників освітнього процесу;

8. Створення безпечного толерантного середовища; виховання соціально активної та

комунікативної особистості з високим рівнем духовності і моралі.

9. Напрямок «Модель випускника».

Моделлю випускника є громадянин держави, який:

• має активну позицію щодо реалізації ідеалів і цінностей України, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни;
• є особистістю, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю;
• уміє грамотно сприймати та уміє аналізувати проблеми суспільства, бути конкурентноспроможним під час вступу до інших закладів освіти, впевнено приймати сучасні реалії ринкових відносин, використовувати свої знання на практиці;
• уміє критично мислити;
• здатний до самоосвіти і саморозвитку;
• відповідальний, уміє використовувати набуті компетенції для творчого розв’язання проблеми; • уміє знаходити і опрацювати різноманітну інформацію.

10. Фінансово-господарський напрямок.

Фінансово-господарська діяльність закладу освіти здійснюється на основі коштів Державного та місцевого бюджетів, що надходять у розмірі, передбаченому нормативами фінансування закладу для забезпечення належних умов його функціонування.

Джерелами позабюджетного фінансування закладу є добровільна благодійна допомога фізичних і юридичних осіб.

Матеріально-технічне забезпечення умов реалізації Стратегії розвитку закладу здійснюється шляхом:

• створення нового освітнього середовища у навчальних кабінетах;
• поліпшення планування території закладу;
• заміна комп’ютерної техніки;
• поповнення існуючих кабінетів необхідними меблями;
• поповнення бібліотечного фонду. проведення косметичного ремонту навчальних кабінетів, приміщень школи;
• придбання нових меблів;
• ремонт та поновлення меблів;
• ремонт приміщення майстерні, обслуговуючих видів праці;
• заміна підлоги в спортзалі школи (спортивний лінолеум);
• поновлення та придбання спортивного обладнання;
• обладнання відповідно до Положення про навчальний кабінет навчальних кабінетів;
• поповнення навчальних кабінетів наочними посібниками, технічними засобами навчання, навчальним обладнанням, приладами необхідними для навчання і виховання;
• доукомплектування лаборантських кабінетів фізики, хімії, біології;
• створення умов для більш широкого впровадження комп’ютерних технологій в освітній процес;
• впровадження комп’ютерних технологій в інформаційно-управлінську діяльність закладу освіти;
• оснащення кабінету мультимедійних засобів навчання (інтерактивна дошка, проектор  ноутбук, комп’ютерної техніки);
• навчання персоналу закладу освіти ефективному використанню сучасної обчислювальної техніки в управлінському процесі; 

11. Напрямок «Інформаційне освітнє середовище».

Інформаційне освітнє середовище — це система, в якій на інформаційному рівні задіяно та пов’язано між собою всі учасники освітнього процесу. Модель інформаційного простору закладу освіти: 

створення відкритого доступу для всіх учасників освітнього процесу та можливість

зовнішнього доступу до закладу освіти, що дозволяє спілкуватися, розміщувати інформацію, розраховану на широке коло користувачів і службову інформацію для вузького кола учасників освітнього процесу, з доступом через пароль.

Складові інформаційного простору:

• наявність кабінету інформатики з сучасним обладнанням;
• обладнання робочих місць адміністратора;
• обладнання робочих місць учителів;
• забезпечення технічними засобами (телевізори, проектори, відео програвачі, відеокамера, фотоапарати тощо);
• наявність програмного забезпечення освітнього  процесу (відеотека школи).
• під’єднання та доступ учнів, учителів, адміністрації до мережі Інтернет;
• електронний журнал (для батьків).

Реалізація напрямку дозволяє реалізувати освітні потреби учасників освітнього процесу.

Для вчителів:

• електронне забезпечення організації роботи вчителів, електронний щоденник учня, онлайн тестування учнів (конкурси, олімпіади);
• розміщення планової та методичної інформації й обмін кращими методиками поміж учителями;
• дистанційне навчання в режимі реального часу.

Для учнів:

• дистанційне навчання в режимі реального часу;
• доступ до навчальних матеріалів вчителів, джерел інформації тощо;
• сприяння підвищенню організації  освітнього процесу;
• підвищення рівня навичок завдяки використанню інноваційних технологій;
• розширення інформаційної бази наявних знань;
• участь у конкурсах, олімпіадах;
• підготовка до ЗНО;
• створення портфоліо тощо.

Для закладу освіти:

• можливість підвищувати авторитет (імідж) закладу;
• переведення закладу на новий технологічний рівень, який відповідає сучасним вимогам.

Для батьків:

• всю інформацію на освітньому ресурсі постійно модерують, вона відповідає нормам етики ведення освітнього процесу;
• можливість отримання детальної інформації про успішність дитини;  реалізація напрямку сприяє покращенню діалогу між закладом освіти та батьками.

VІ. Результати впровадження  Стратегії.

Педагоги, як учасники Стратегії розвитку закладу освіти, сприяють опануванню здобувачами освіти компетенцій гармонійної особистості, забезпечують сприятливі умови для фізичного, інтелектуального, психологічного, духовного, соціального     становлення особистості учнів, досягнення ними рівня освіченості, який відповідає ступеню навчання та потенційним можливостям здобувачів освіти.

Реалізація Стратегії розвитку закладу освіти на основі сучасних педагогічних технологій освіти на засадах компетентнісного підходу в контексті положень «Нової української школи» в закладі освіти має:

• розкрити та розвивати здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками;
• удосконалити мотиваційне середовища дитини;
• сприяти широкому застосуванню методів викладання, заснованих на співпраці (ігри, проекти -  соціальні, дослідницькі, експерименти, групові завдання тощо). Учні залучатимуться до спільної діяльності, що сприятиме їхній соціалізації та успішному опануванню суспільного досвіду.
• підвищити особисту відповідальність педагога за результати наданих освітніх послуг;
• підвищити професійну майстерність педагогів шляхом проходження атестації, сертифікації;
• накопичити особистий педагогічний досвід (створення авторських програм, методичних розробок, посібників тощо);
• здійснити інформатизацію освітнього процесу;
• розширити мережу позакласної діяльності здобувачів освіти;
• залучити здобувачів освіти до участі в управлінні освітніми справами в різних видах діяльності;
• посилити оздоровчу спрямованість освітнього процесу, комплексний підхід до гармонійного формування всіх компонентів здоров’я;
• упровадити інноваційні методи формування життєвої компетентності учнів; • сформувати автономію закладу освіти  (академічну, організаційну, кадрову).
• поступово збільшити контингент учнів закладу освіти.
• отримати стійку тенденцію до зростання рівня навчальних досягнень учнів закладу освіти (за  результатами  внутрішніх  та  зовнішніх  моніторингових досліджень).
• зорієнтувати учасників освітнього процесу на сталий розвиток і партнерські стосунки.
• створити і підтримувати дієві колективні органи управління закладу освіти та органи громадського самоврядування.
• створити функціонуючу модель забезпечення якості освітніх послуг закладу освіти.
• підвищити позитивний імідж та конкурентноздатність закладу освіти на ринку освітніх

послуг.

VІІ. Моніторинг і оцінювання якості впровадження Стратегії.

Моніторинг процесу впровадження Стратегії полягає в збиранні і фіксації даних про такі індикатори розвитку закладу освіти:

• відсоток учнів та кількість класів, які навчаються на достатньому та високому рівнях навчальних досягнень;
• кількість учнів (по класах), рівень навчальних досягнень яких змінився (на вищий або на нижчий) за результатами підсумкового (семестрового) оцінювання та за результатами внутрішньошкільних, а також зовнішніх моніторингових досліджень;
• середньостатистичний показник кількості учнів у класі;
• динаміка сформованості знань здобувачів освіти за результатами ДПА;
• відсоток учнів, що вступили на навчання в інші навчальні заклади, у т.ч. за обраним профілем;
• відсоток педагогічних працівників – авторів методичних матеріалів та посібників;
• кількість педагогічних працівників, яким підвищена кваліфікація;
• відсоток сертифікованих педагогічних працівників;
• звіти  за  результатами  моніторингових  досліджень  та  підсумки самооцінювання якості освітніх послуг.
• висновки про імідж та конкурентноздатність закладу освіти на ринку освітніх послуг.

Систематичний аналіз отриманих даних дозволить встановити проміжні та кінцеві результати реалізації цієї Стратегії, своєчасно виявити відхилення від очікуваних результатів і провести необхідну корекцію, забезпечити ефективне використання ресурсів закладу освіти, мінімізувати ризики та негативні наслідки впровадження передбачених у Стратегії заходів.