І. Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Циганській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів імені Івана Франка розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти), Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти та інших нормативних документів та із врахуванням меточних рекомендацій Державної служби забезпечення якості освіти (Бобровський М.В., Горбачов С.І., Заплотинська О.О. Рекомендаціїдо побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти. – Київ, Державна служба якості освіти, 2019 – 240 с.)

Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:

- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

- систему запобігання та протидія булінгу(цькуванню);

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процессу;

- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

- створення в закладі освіти відповідного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

Завданням внутрішньої системи забезпечення якості освіти у Циганській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів імені Івана Франка - забезпечення гарантування якості освіти та стабільного виконання вимог чинного законодавства в сфері загальної середньої освіти, державних та галузевих стандартів освіти;

- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Колегіальним органом управління навчального закладу, який визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти є педагогічна рада.

СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ

ІІ. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

1.Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

- принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

- принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

- принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;

- принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

- принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

2. Забезпечення якості освіти є багатоплановим і передбачає:

- функціонування системи формування компетентностей учнів;

- наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, навчально-методичних, тощо),

- організацію освітнього процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної освіти,

- контроль освітньої та виховної діяльностей,

- якість підготовки працівників на всіх рівнях.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти включає в себе здійснення таких процедур і заходів:

- планування освітньої діяльності;

- затвердження, моніторинг та оновлення освітніх програм;

- підвищення якості підготовки контингенту здобувачів освіти;

- посилення кадрового потенціалу навчального закладу;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

- забезпечення публічності інформації про діяльність школи;

- створення ефективної системи забезпечення академічної доброчесності.

- фукціонування освітнього середовища, у якому відсутні прояви насильства.

Процедура забезпечення якості освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформаційною, прозорою.

3. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:

• самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;

• моніторинг якості освіти.

4. Моніторинг якості освіти

Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Завдання моніторингу:

- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі.

- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

- аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.

- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.

- прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що включає кілька рівнів:

- здобувач освіти;

- педагогічний працівник;

- адміністрація закладу.

Суб’єктами моніторингу виступають:

- моніторингова група;

- адміністрація закладу;

- органи управління освітою (різних рівнів).

Основними формами моніторингу є:

- самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;

- внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь в олімпіадах, Всеукраїнських конкурсах, відвідування уроків);

- зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.

Критерії моніторингу:

- об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

- систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

- отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.

- покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських рішень.

Підсумки моніторингу:

- підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

- дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань, нарадах при директорі, педагогічних радах.

- за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи

ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначається спеціальним Положеням про академічну доброчесність, заслуханим та схваленим педагогічною радою 29.10.2019 року протокол № та затвердженим наказом директора школи від 30.10.2019 р. № -од (Додаток 1)

ІV. Система запобігання та протидія булінгу(цькуванню)

У діяльності з питань запобіганню та протидії булінгу (цькуванню) колектив закладу керується положеннями Закону України від 18.12.2018. № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»

Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) у школі забезпечуються шляхом розроблення та впровадження заходів антибулінгової політики (Додаток 2), а саме:

- розроблення, схвалення педагогічною радою, затвердження керівником і оприлюднення Плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу(цькуванню) та будь-яким іншим проявам насильства;

- розроблення та оприлюднення пам’яток щодо дій, пов’язаних з булінгом (цькуванням) учасників освітнього процесу;

- розроблення та оприлюднення Порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) Циганській ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Івана Франка та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування);

V. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

1. Система оцінювання навчальних досягнень

Система оцінювання здобувачів освіти здійснюється за наступними напрямками:

- визначення наявності відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень,

- розроблення, оприлюднення та інформування здобувачів остіти про критерії оцінювання із врахуванням особливостей вивчення окремих навчальних предметів (форм проведення окремих уроків, розділів, тем, уроків тощо);

- використання системи оцінювання, спрямованого на моніторинг навчальних досягнень кожного здобувача освіти,

- спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінки.

- застосування позитивного підходу до оцінювання через врахування рівня досягнень учня;

- впровадження системи формувального оцінювання, яке:

• націлене на визначення індивідуальних досягнень кожного учня;

• не передбачає порівняння навчальних досягненнях різних учнів;

• широко використовує описове оцінювання;

• застосовує зрозумілі критерії оцінювання, за якими оцінюють учня, він стає свідомим учасником процесу оцінювання і навчання;

• забезпечує зворотний зв’язок – отримання інформації про те, чого учні навчилися, а також про те, як учитель реалізував по-ставлені навчальні цілі;

• визначає вектор навчання: виконавши завдання, учні дізнаються про те, якого рівня вони наразі досягли і в якому напрямку їм потрібно рухатися далі.

2. Застосування методів самооцінювання і взаємооцінювання у системі оцінювання

Застосування методів самооцінювання і взаємооцінювання проводиться з метою формування в учнів умінь оцінки власних можливостей та компетенцій, реагувати у відповідь,сприймати оцінку інших та обговорювати її .

Процедури самооцінювання / взаємооцінювання включають в себе:

• розроблення вчителем чітких критеріїв оцінювання;

• створення необхідного психологічного настрою учнів на аналіз власних результатів або отримання коментарів від свого

однокласника;

• забезпечення умов, коли критерії оцінювання учням відомі, і

вони самостійно зіставляють з ними свої результати, роблячи

при цьому відповідні висновки про ефективність роботи;

• складання учнями власної програми діяльності на наступний

етап навчання з урахуванням отриманих результатів.

Вчителю для розвитку навичок самооцінювання/взаємооцінювання навчальної діяльності дитини необхідно:

• регулярно нагадувати учням про цілі і критерії оцінювання;

• планувати при проведенні навчальних занять час для

самооцінювання/взаємооцінювання;

• оприлюднювати мету навчального заняття, критерії оціню-вання навчальних досягнень.

3. Реалізація компетентнісного підходу до навчання у системі оцінювання.

Результатами освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу є знання, уміння, навички та сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Підходи до формування критеріїв компетентнісного оцінювання:

• оцінювати не лише результат роботи, але й процес навчання, індивідуальний поступ кожного учня;

• позитивно оцінювати досягнення учнів, незалежно від того, значні вони чи скромні, якщо вони є результатом справжніх зусиль дитини. В цьому є мотивуюча роль оцінювання;

• оцінювати рівень аргументації та уміння учнів висловлювати свою думку.

У процесі впровадження компетентнісного підходу оцінювання навчальних досягнень спрямовується на вирішення таких основних навчальних завдань:

• розв’язання проблем і прийняття рішень;

• розумін ня, а не відтворення фрагментів інформації;

• оцінювання умінь, які визначають здатність працювати в

команді;

• уміння слухати, розв’язувати конфлікти, вирішувати дискусій-ні питання і проблеми;

• уміння застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях.

4. Функції та якісні показники оцінювання здобувачів освіти

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

- навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

- стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

- виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

• повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;

• глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;

• гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

• системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

• міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

5. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти початкової та основної школи

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255)

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі початкової освіти проходять наприкінці 4 класу державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Навчальні досягнення учнів 3-4 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 року № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з базових дисциплін в системі загальної середньої освіти», наказу МОНу від 19.08.2016 року № «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222», учнів 5-11 класів - згідно наказу МОНу від 05.05.2008 року № 371 «Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти». (Додаток 3)

Критерії оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності учнів є обов’язковою складовою навчальної програми предмета. На початку вивчення теми вчитель повинен ознайомити учнів з системою та критеріями її оцінювання.

Для врахування думки учнів щодо якості та об’єктивності системи оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти.

Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради школи, а акож шляхом проведення індивідуальних бесід з батьками.

6. Характеристики оцінювання здобувачів освіти за рівнями навчання

Перший рівень – початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень – середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень – достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень – високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо.

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

7. Види оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

• усунення безсистемності в оцінюванні;

• підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

• індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

• систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

• концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Учень має право на підвищення семестрової оцінки.

VІ. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в Циганській ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Івана Франка передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.
Вимоги до педагогічних працівників Циганської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Івана Франка встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-ѴІІІ, чинного з 28.09.2017 року.
Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог (ст. 24 Закону «Про загальну середню освіту»).
Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу є:
- стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;
- освітній рівень педагогічних працівників;
- результати атестації (сертифікації);
- систематичність підвищення кваліфікації;
- наявність педагогічних звань, почесних нагород;
- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;
- участь в експериментальній діяльності;
- результати освітньої діяльності;
- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;
- показник плинності кадрів.

Під час оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників оцінюванню підлягають:

-ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій, форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних досягнень із метою формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти,

- постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;

- створення та використання освітніх ресурсів(електронних презентацій, відеоматеріалів, методичних розробок, веб-сайтів,блогів тощо);

- сприяння педагогічними працівниками формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку;

- використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі;

- налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх батьками та іншими законними представниками, працівниками закладу освіти;

- організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 від 20.12.2011, наказом МОН № 1135 від 08.08.2013.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників школи здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин.

Професійний розвиток та підготовка педагогічних працівників реалізується в системі післядипломної педагогічної освіти на базі Тернопільського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та інших навчальних закладів і освітніх установ, які мають ліцензію. Безперервний професійний розвиток педагогічних працівників забезпечується системою постійно-діючих наукових та методичних заходів різного рівня.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

- довгострокове підвищення кваліфікації, курси;

- короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

VІІ. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності

керівних працівників закладу освіти.

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в Циганській ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Івана Франка визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи. Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу освіти.

Управління процесом забезпечення якості освіти в школі забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (статут, освітня програма, положення, рішення, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.

Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає:

- ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

- призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

- навчання педпрацівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

- формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);

- визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

- розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);

- визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;

- удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

Відповідальні за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності є педагогічні працівники, педагогічна рада закладу освіти, директор (заступник директора з навчально -виховної роботи) шляхом узгодженості (координації) діяльності щодо забезпечення необхідного рівня якості освітнього процесу.

З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний

компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:

▪ виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти (завуч , координатор програм, керівник методоб’єднання);

▪ проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних

працівників школи навичкам роботи щодо забезпечення якості освітнього

процесу, підвищення оцінної культури педагогів;

▪ розширенні зв'язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на рішенні проблем управління якістю освіти

Критерії ефективності управлінської діяльності щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

- формування стратегії розвитку закладу освіти (Освітня програма, річний план роботи школи, внутрішня система забезпечення якості освіти);

- наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);

- оптимальність та дієвість управлінських рішень;

- керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність посадової особи, яка відповідає за управління якістю освітнього процесу);

- формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової;

- підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;

- кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації;

- наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процессу;

- формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;

- планування та здійснення заходів щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

- раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;

- правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;

- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Критерії оцінювання управлінської діяльності:

- створення безпечних і комфортних умов навчання і праці,

- забезпечення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства і дискримінації,

- забезпечення мотивуючого до навчання освітнього простору,

- наявність ефективної стратегії та системи планування діяльності школи, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань,

- створення атмосфери довіри, прозорості, дотримання етичних норм,

- організація освітнього процесу на засадах людино- та дитино центризму,

- ефективна кадрова політика, забезпечення належних умов праці та можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників,

- прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з громадою,

- формування та забезпечення політики академічної доброчесності.

VІІІ. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процессу

Для забезпечення освітнього процесу база закладу освіти складається з навчальних кабінетів, майстерень, спортзалу, актової зали, класів, бібліотеки, їдальні. Створено умови для доступу до мережі Інтернет, діє Wi-Fi мережа. Освітній процес забезпечено навчальною, методичною літературою. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності представлено наявністю документів, нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіхнавчальних дисциплін.

Циганська ЗОШ І-ІІІ ступенів Імені Івана Франка має електронну пошту tsyg_school@ukr.net.

ІХ. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

Відповідно до Законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про освіту» навчальний заклад забезпечує доступність до інформації про свою діяльність.

На офіційному сайті школи розміщується і постійно оновлюється інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню відповідно до вимог Закону України «Про освіту».

Публічність інформації про діяльність закладу забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».
На офіційному сайті розміщуються:
- статут закладу освіти;
- ліцензія на провадження освітньої діяльності;
- структура та органи управління закладу освіти;
- кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
- освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

- положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в школі;

- положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу;

- план заходів , спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) та будь-яким іншим проявам насильства у закладі освіти;

- правила поведінки учасників освітнього процесу;

- річний план роботи школи;
- територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
- ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
- мова освітнього процесу;
- наявність вакантних посад;
- матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
- результати моніторингу якості освіти;
- річний звіт про діяльність закладу освіти;
- правила прийому до закладу освіти;
- умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;

Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в школі сприяють система ІСУО, програма КУРС Школа та додатки Google. Відповідальний за впровадження та виконання вчитель інформатики.

Х. Інклюзивне середовище. універсальний дизайн та розумне

пристосування

Освіта у закладі надається шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби здобувачів освіти.

Універсальний дизайн закладу включає:

1. Відповідність освітнього процесу широкому спектру індивідуальних можливостей учнів; забезпечення методики навчання, викладання та представлення матеріалу; доступність навчальних планів та програм.

2. Підготовку та використання навчальних матеріалів (картки, завдання, вправи, дидактичні ігри, тощо) відповідно до рівня психофізичного розвитку кожного здобувача освіти.

3. Доступність візуальної інформації про діяльність закладу (веб-сайт).

4. Створення умов для участі здобувачів освіти у суспільному житті села, країни, соціалізації та адаптації кожної особистості.

Додатки

Додаток 1.

Критерії, індикатори оцінювання

освітніх і управлінських процесів закладу освіти

та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Напрям оцінювання	Вимога/правило організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти	Критерії оцінювання	Індикатори оцінювання	Методи збору інфор-мації

1	2	3	4	5
1. Освітнє середовище закладу освіти	1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці	1.1.1. Приміщення і територія за-кладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці	.1.1.1. Облаштування тери-торії закладу та розташу-вання приміщень є без-печними	1.1.1.1. Спосте-реження, опи-тування
			.1.1.2.У закладі освіти забезпечується комфортний повітряно-тепловий режим, належне освітлення, прибирання приміщень, облашту-вання та утримання туалетів, дотримання питного режиму	1.1.1.2. Спосте-реження, опи-тування

Анкета для педагогічних працівників

Шановний вчителю!

Наш заклад освіти проводить дослідження, щоб оцінити якість освітніх і управлінських процесів та напрацювати рекомендації щодо вдосконалення діяльності.

Ваша участь у дослідженні є дуже значимою та важливою.

Опитування має анонімний характер і отримані дані будуть використані лише в узагальненому вигляді.

Відповідаючи на кожне питання, вибирайте один варіант відповіді(якщо у формулюванні питання не вказано інше). Жодне запитання анкети не повинно лишатися без Вашої відповіді.

Дякуємо за участь!

Заклад освіти

Дата анкетування ________________________________

В яких класах Ви викладаєте? (можна обрати кілька

варіантів відповідей)

□у1...4; □ у 5...9;

1. Яку тематику для професійного зростання Ви обирали упродовж останніх 5 років? (можна обрати кілька варіантів відповідей)

□ законодавче забезпеченняосвітнього процесу;

□ методичні аспекти викладання предметів та курсів;

□ організація інклюзивної форми навчання;

□ форми організації освітнього процесу;

□ профілактика та прояви девіантної поведінки

□ здобувачів освіти;

□ психологічні особливостіроботи зі здобувачами

□ освіти різних вікових категорій;

□ безпечне освітнє середовище;

□ формування у здобувачів освіти громадянської позиції;

□ використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті;

□ ділове українське мовлення;

□ інші напрями (вкажіть, які саме)

2. За якими формами відбувалося підвищення Вашої професійної кваліфікації? (можна

обрати кілька варіантів відповідей)

□ курси ІППО;

□ конференції;

□ методичні семінари;

□ тренінги, майстер-класи;

□ вебінари;

□ он-лайн курси;

□ самоосвіта;

□ інше (вкажіть, які саме)

3. У закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів, їх чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації тощо?

o так;

o переважно так;

o переважно ні;

o ні.

4. Що перешкоджає вашому професійному розвитку? (можна обрати кілька варіантів

відповідей)

□ опір з боку керівництва;

□ відсутність матеріального заохочення з боку керівництва;

□ недостатня матеріально-технічна база;

□ погані умові праці;

□ жодних перешкод;

□ інше (вкажіть, що саме)

5. Які джерела/ресурси Ви використовуєте при розробленні календарно-тематичного

планування? (можна обрати кілька варіантів відповідей)

□ зразки, що пропонуються фаховими виданнями;

□ розробки з інтернет-сайтів і блогів, які стосуються викладання конкретного предмету;

□ рекомендації Міністерства освіти і науки України;

□ досвід, запозичений у колег;

□ спільна робота з колегами;

□ власний досвід;

□ інше

6. Яку підтримку Ви надаєте здобувачам освіти у їхньому навчанні?

7. Для оцінювання здобувачів освіти Ви використовуєте: (можна обрати кілька

варіантів відповідей)

□ поточне;

□ формувальне;

□ самооцінювання учнями;

□ взаємне оцінювання учнів;

□ підсумкове;

□ інше (вкажіть, яке саме)

8. Які критерії оцінювання Ви використовуєте для предмету (предметів), які викладаєте?

□ розробляю власні, в тому числі спільно з дітьми;

□ адаптую критерії МОН до умов роботи закладу;

□ використовую виключно рекомендації МОН;

□ вважаю, що критерії мені не потрібні.

9. Як здобувачі освіти дізнаються про критерії, за якими Ви оцінюєте їх навчальні

досягнення? (можна обрати кілька варіантів відповідей)

□ інформую здобувачів освіти про критерії оцінювання на початку навчального року;

□ розміщую критерії оцінювання на веб-сайті або інтерактивній платформі закладу освіти;

□ інформую здобувачів освіти про критерії оцінювання перед вивченням кожної теми;

□ пояснюю здобувачів освіти індивідуально;

□ не інформую здобувачів освіти;

□ інше (вкажіть, як саме).

_________________________________________________

10. Чи спостерігаєте Ви особистісний поступ здобувачів освіти? І з чим він пов’язаний?

11. Що Ви робите для того, щоб запобігати випадкам порушень академічної доброчесності серед здобувачів освіти (списування, плагіат, фальсифікація тощо)?

(можна обрати кілька варіантів відповідей)

□ знайомлю здобувачів освіти з основами авторського права;

□ проводжу бесіди щодо дотримання академічної доброчесності;

□ на уроках даю такі завдання, які унеможливлюють списування;

□ використовую методичні розробки для формування основ академічної доброчесності

□ вважаю це зайвим;

□ інше (вкажіть, що саме)

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

12. Що саме Ви робите для забезпечення академічної доброчесності у своїй професійній

діяльності?

13. Вкажіть у який спосіб Ви поширюєте власний педагогічний досвід?

□ публікації на сайті закладу та/або засновника;

□ у блогах;

□ у професійних спільнотах соціальних мереж;

□ у матеріалах та/або виступах конференцій;

□ у фахових виданнях;

□ на освітніх онлайн платформах;

□ не маю оприлюднених розробок;

□ інше (вкажіть, що саме) _______________________________________________________

_____________________________________________________________________________

14. Які форми комунікації з батьками Ви використовуєте? (можна обрати кілька варіантів відповідей)

□ батьківські збори;

□ індивідуальне спілкування з батьками;

□ не бачу сенсу у комунікації з батьками;

□ інше (вкажіть, що саме) _______________________________________________________

_____________________________________________________________________________

15. Ви задоволені освітнім середовищем та умовами праці у закладі?

o цілком задоволений/на;

o переважно задоволений/на;

o переважно незадоволений/на;

o незадоволений/на.

16. Ви задоволені мотиваційними заходами, які практикуються у закладі освіти?

o так;

o переважно так;

o переважно ні;

o ні.

17. Психологічний клімат закладу освіти сприяє співпраці педагогів?

o так, у закладі створені всі умови для співпраці;

o в цілому так, але співпраця, переважно, є ситуативною;

o в цілому ні, співпраця з колегами практично відсутня;

o психологічний клімат закладу не сприяє співпраці.

18. Наскільки Ви погоджуєтесь із твердженнями:

Перелік тверджень	Так	Переважно так	Ні	Переважно ні
Керівництво відкрите для спілкування
Керівництво та педагогічні працівники співпрацюють і забезпечують зворотній зв’язок щодо їхньої праці
Керівництво враховує пропозиції, надані педагогічними працівниками щодо підвищення якості освітнього процесу
Педагогічні працівники можуть без побоювань висловлювати власну думку, навіть якщо вона не співпадає з позицією керівництва
Розбіжності, які виникли між педагогічними працівниками та керівництвом школи, вирішуються конструктивно
У закладі освіти застосовуються заходи, що допомагають педагогічним працівникам адаптуватись до змін умов праці
Права педагогічних працівників дотримуються у закладі
Керівництво підтримує ініціативи педагогічних працівників щодо розвитку закладу і місцевої громади

19. Вас задовольняють умови організації харчування у закладі?

o так;

o переважно так;

o переважно ні;

o ні;

o я не харчуюся у закладі.

20. У закладі освіти розроблені правила поведінки та учасники освітнього процесу

дотримуються їх ?

o правила поведінки у закладі освіти розроблені, учасники освітнього процесу ознайомлені з ними та дотримуються їх;

o правила поведінки у закладі освіти розроблені, учасники освітнього процесу ознайомлені з ними, але не завжди дотримуються їх;

o правила поведінки у закладі освіти розроблені, але учасники освітнього процесу не ознайомлені з ними;

o у закладі освіти відсутні правила поведінки.

21. Яка Ваша роль у запобіганні проявам дискримінації в закладі освіти?

22. У закладі освіти реагують на Ваші звернення про випадки булінгу?

o так, завжди;

o переважно так;

o переважно ні;

o ні, ніколи;

o таких випадків не було.

23. У закладі освіти проводиться навчання, просвітницька робота заучасті відповідних

служб/органів/організацій для учасників освітнього процесу з метою виявлення ознак

булінгу (цькування) та запобігання його прояву?

o так, регулярно проводяться із усіма учасниками освітнього процесу;

o так, проводяться регулярно,але тільки для учнів;

o так, проводяться, але не більше 1 - 2 разів на рік;

o у закладі освіти не проводяться подібні інформаційні заходи.

24. Зазначте в розробленні яких документів Ви брали участь: (можна обрати кілька варіантів відповідей)

□ стратегія розвитку закладу освіти;

□ процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу;

□ річний план роботи закладу;

□ освітня програма закладу;

□ положення про академічну доброчесність;

□ антибулінгова програма;

□ правила внутрішнього розпорядку;

□ в розробленні жодного документу участі не брав/брала;

□ інше (вкажіть, що саме)

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

25. Оцініть діяльність педагогічної ради закладу освіти:

Перелік тверджень	Так	Переважно так	Ні	Переважно ні
Педагогічна рада функціонує системно іефективно, розглядаються актуальні питаннядіяльності закладу, рішення приймаються колегіально і демократично
Педагогічна рада функціонує системно, але помітна відсутність активності у педагогічних працівників під час прийняття рішень
Діяльність педагогічної ради заважає системі управлінської діяльності у закладі освіти

26. У закладі освіти проводяться навчання/інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, інструктажі з домедичної допомоги

o так, регулярно проводяться навчання та інструктажі;

o проводяться виключно інструктажі;

o все зводиться до підпису в журналах;

o вперше чую про такі заходи.

27. У закладі освіти розроблений алгоритм дій у разі нещасного випадку із учасниками освітнього процесу? Ви дотримуєтесь його?

o алгоритм дій розроблений, усі педагогічні працівники дотримуються його у разі нещасного випадку;

o алгоритм дій розроблений, але Ви з ним не ознайомлений/на;

o алгоритм дій розроблений, але я ним не користуюся, навіть за потреби;

o не володію інформацією.

28. У закладі освіти проводиться інформаційні, освітні заходи, спрямовані на формування негативного ставлення до корупції?

o так, проводяться з усіма учасниками освітнього процесу;

o так, проводяться, але тільки для здобувачів освіти;

o можуть проводитися лише за бажанням учасників освітнього процесу;

o у закладі не проводяться подібні заходи.

29. Якого запитання або запитань не вистачає у цій анкеті? Поставте, будь ласка, собі це запитання __________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дякуємо за відповіді!

Анкета учня/учениці

Шановний учню! / Шановна ученице!

Ми проводимо дослідження, щоб вивчити стан справ у школі, де Ви навчаєтеся. Це потрібно для того, щоб зробити нашу школу більш якісною.

Саме тому, Ваша участь у ньому є дуже значимою та важливою.

Просимо заповнити анкету та відповісти на запитання про Ваш особистий досвід у школі та класі. Це анкета є анонімною. Тобто- відповіді, які Ви надасте, не побачать однокласники, батьки, учителі школи: результати анкетування ми використаємо лише в узагальненому виглядідля того, щоб покращити роботу школи.

Зверніть увагу: тут немає і не може бути“правильних” чи“неправильних” відповідей- нас цікавить Ваша особиста думка. Питання анкетине повинні лишатися без Вашої відповіді.

Дякуємо за участь!

Заклад освіти ____________________________________________

____________________________________________ Клас _______

Дата ____.____.______

Проведення (год:хв) початок____:____ завершення ____:____

1. Вам подобається перебувати у школі?

o дуже подобається;

o подобається;

o не дуже подобається;

o не подобається.

2. Вам комфортно у школі?

o комфортно;

o в цілому комфортно;

o не дуже комфортно;

o некомфортно.

3. Вас задовольняє розклад занять?

o так, цілком задовольняє;

o переважно задовольняє;

o переважно не задовольняє;

o цілком не задовольняє.

4. Якщо розклад занять незадовольняє, то чому?

5. Як Ви оціните за 4-бальною шкалою

(1 – дуже погано … 4 – відмінно)

Перелік тверджень	1	2	3	4
Облаштування території навколо школи
Чистота навчальних кабінетів
Чистота туалетних кімнат
Чистота їдальні
Чистота у спортивній залі
Температурний режим у школі

6. Чи є харчування, яке пропонує шкільна їдальня, смачним та корисним?

o так, їжа в їдальні завжди смачна і корисна;

o як правило, їжа в їдальні смачна і корисна;

o їжа несмачна;

o не знаю, бо не харчуюсь у шкільній їдальні;

7. Інформують Вас учителі, керівництво школи щодо правил охорони праці, техніки безпеки під час занять, пожежної безпеки, правил поведінки під час надзвичайних ситуацій?

o так, регулярно, із залученням спеціальних служб (пожежна, з надзвичайних ситуацій та інші);

o так, регулярно вчителі інформують під час проведення навчальних занять;

o у поодиноких випадках;

o не інформують взагалі.

8. Чи використовується під час навчання та позаурочних заходів:

Перелік тверджень	Постійно	Часто	Іноді	Ніколи
Лабораторне обладнання
Мультимедійне обладнання
Комп’ютерна техніка та програми
Інтернет
Візуалізація корисної інформації (карти, графіки, формули тощо)
Наочність
Спортивна зала/спортивний майданчик
Спортивний інвентар

9. Чи почуваєтесь Ви у безпеці, перебуваючи в школі?

o так, мені безпечно;

o здебільшого, так;

o здебільшого, ні;

o я не почуваюся в безпеці.

10. Звідки Ви отримуєте інформацію про те, що таке булінг, інші форми насильства?

11. Чи відчуваєте Ви у школі булінг/цькування (систематичні дії (або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному,

сексуальному насильстві)?

o не відчуваю, мені комфортно у школі і класі;

o щодо мене були поодинокі випадки агресії або кепкування;

o досить часто відчуваю агресію і кепкування щодо себе, мені психологічно некомфортно;

o постійно відчуваю цькування, я не хочу відвідувати школу;

12. Якщо Ви потерпали від булінгу /цькування у школі, то від кого? (можливо обрати кілька варіантів відповідей):

□ директор;

□ заступник(и) директора;

□ класний керівник;

□ учителі;

□ однокласники;

□ інші учні школи;

□ технічний персонал школи;

□ батьки інших учнів;

□ інші особи (вкажіть, будь ласка, хто саме?).

13.Якщо Ви потерпали від випадків булінгу (цькування), чи стали його свідком, то до кого Ви звертались за допомогою у закладі освіти? (можливо обрати кілька варіантів

відповідей)

□ ні до кого не звертався/лася;

□ до директора;

□ до практичного психолога;

□ до заступника директора;

□ до класного керівника;

□ до педагогів;

□ до однокласників;

□ до інших осіб (до кого саме?).

14. Чи допомогло це звернення зупинити булінг (цькування) відносно Вас?

o ніхто нічого не зробив;

o мені намагалися допомогти, але булінг не припинився;

o мені допомогло частково: цькування припинилося на певний час;

o булінг стосовно мене припинився.

15. Керівництво закладу освіти доступне та відкрите до спілкування?

o так;

o переважно так;

o переважно ні;

o ні.

16. Розглядає керівництво закладу освіти Ваші звернення?

o так, звернення приймаються і розглядаються;

o так, звернення приймаються, однак лише деякі з них розглядаються;

o у школі не практикується розгляд звернень;

o мені нічого не відомо про можливість звернення до керівництва школи.

17. У Вашому закладі освіти розроблені правила поведінки? Чи ознайомлені Ви з ними та дотримуєтеся їх?

o так, правила розроблені, оприлюднені, я їх дотримуюся;

o так, правила розроблені, оприлюднені, але я їх не

дотримуюся;

o правила не оприлюднені, алея дотримуюся загальних

правил культури поведінки;

o мені нічого про це невідомо.

18. Чи дотримуються Ваші права у закладі освіти?

o так;

o переважно так;

o переважно ні;

o ні.

19. Якщо Ваші права у закладі освіти порушуються, то які саме і в чому це проявляється? __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

20. Інформує Вас заклад про те, як безпечно користуватися Інтернетом?

o так, проводяться інформаційні заходи;

o так, проводяться лише підчас уроків інформатики;

o ні, заходи не проводились, але я дотримуюся загальноприйнятих правил безпечного користування мережею Інтернет;

o жодних заходів не проводилося.

21. Наскільки Ви погоджуєтеся з наступними твердженнями

Перелік тверджень	Так	Переважно так	Ні	Переважно ні
Учителі мене підтримують
Учителі вірять у мене і мої успіхи
Учителі мене поважають
На моє прохання вчителі мені допомагають

22. Ви отримуєте інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень?

o так, отримую;

o так, отримую, але тільки у разі звернення до вчителя;

o не отримую, навіть у разі звернення до вчителя, користуюсь інформацією з офіційних джерел;

o не отримую.

23. Наскільки вчителі справедливо оцінюють Ваші навчальні досягнення?

o оцінюють справедливо;

o у більшості випадків оцінюють справедливо;

o у більшості випадків оцінюють несправедливо;

o оцінюють несправедливо.

24. Наскільки доступно вчителі пояснюють та аргументують виставлення оцінок?

o вчителі ще до початку оцінювання завжди пояснюють, за що я можу отримати ту чи іншу оцінку, а після оцінювання завжди її обґрунтовують;

o вчителі, в переважній більшості, пояснюють вимоги до оцінювання, аргументують оцінку лише на моє прохання;

o вчителі дуже рідко попередньо пояснюють вимоги до оцінювання, не завжди аргументують оцінку навіть на моє прохання;

o вчителі ніколи не пояснюють вимоги до оцінювання, відмовляються обґрунтувати виставлену оцінку, навіть на моє прохання.

25. Чи здійснюєте ви самооцінювання результатів своєї роботи під час занять?

o так, постійно;

o здебільшого, так

o дуже рідко;

o ніколи.

26. В яких формах Ви, як правило, отримуєте зворотній зв’язок від вчителів щодо Вашого навчання

Перелік тверджень	Від усіх вчителів	Від більшості вчителів	Від окремих вчителів	У поодиноких випадках
Аргументація виставлених оцінок
Аналіз допущених помилок
Визначення шляхів покращення результатів навчання
Заохочення до подальшого навчання

27. У школі оцінюють Ваші навчальні досягнення з метою:

o відстеження Вашого індивідуального прогресу;

o визначення рівня Ваших знань, умінь і навичок;

o для відтворення матеріалу підручника;

o мені невідомо з якою метою;

o оцінка використовується як інструмент покарання.

28.Від кого (чого) залежать Ваші результати навчання?(можна обрати кілька варіантів відповідей)

□ виключно від мої праці та наполегливості;

□ від моєї праці та батьків, які мотивують мене до навчанні;

□ від рівня викладання;

□ від більш поблажливого ставлення вчителів;

□ від моїх однокласників, які допомагатимуть мені на уроках та з домашніми завданнями;

□ від погодних умов;

□ від обладнання та інтер’єру школи;

□ від об’єктивного/необ’єктивного оцінювання моїх навчальних досягнень.

29. Ваша думка вислуховується і враховується вчителями під час проведення уроків?

o так, завжди і в повній мірі враховується;

o враховується з окремих предметів;

o більшість вчителів нав’язують свою думку як єдино правильну;

o у школі думка учнів практично не враховується.

30. Укажіть твердження, з яким Ви найбільше погоджуєтесь:

o я відповідально ставлюсь до навчання, усвідомлюю його важливість для подальшого життя, моя школа цю відповідальність розвиває;

o я відповідально ставлюсь до навчання, усвідомлюю його важливість для подальшого життя, але школа цю відповідальність не розвиває;

o освітній процес у моїй школі не сприяє відповідальному ставленню до навчання, відповідально ставлюся до вивчення деяких предметів;

o вважаю, що школа не готує випускника до життя, тому у мене відповідальність за результати навчання відсутня.

31. Проводяться з Вами бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності: неприпустимість списування та плагіату, необхідності вказувати джерела інформації, які

використовуються тощо? (можливо обрати кілька варіантів відповідей)

□ так, регулярно проводяться;

□ так, але нерегулярно;

□ тільки на початку навчального року;

□ подібні заходи не проводились;

□ не розумію, про що йдеться.

32. З якою метою Ви відвідуєте шкільну бібліотеку (інформаційно-ресурсний центр)? (можна обрати кілька варіантів відповідей)

□ для самопідготовки, консультацій, проектної роботи;

□ відвідую тільки для отримання необхідної літератури та підручників;

□ відвідую під час зустрічей з письменниками, виставок учнівських робіт, іншої культурної діяльності;

□ не користуюсь шкільною бібліотекою.

33. Оберіть питання, у вирішенні яких Ви брали участь? (можна обрати кілька варіантів відповідей)

□ оформлення та дизайн навчальних кабінетів та інших приміщень;

□ визначення профілю навчання;

□ визначення курсів за вибором і факультативів;

□ режим роботи школи;

□ тематика гуртків;

□ дозвілля;

□ моя думка не враховувалась щодо жодного із варіантів;

□ інше (вкажіть, що саме)

_________________________________________________________

34. В яких ініціативах (заходах, проектах, подіях тощо) ви берете участь?

Перелік тверджень;

Перелік тверджень	Постійно	Часто	Іноді	Ніколи
Які організовуються в класі
Які стосуються усієї школи
Ініціативи на рівні громади (району, міста/села, області)

35. Найчастіше участь у вищезазначених заходах Ви брали:

o за власною ініціативою;

o за ініціативи однокласників;

o з ініціативи класного керівника;

o з ініціативи керівництва школи;

o за примусом.

36. Які позаурочні заходи організовуються у школі? (можливо обрати кілька варіантів відповідей)

□ екскурсії;

□ майстер-класи;

□ пікніки на природі;

□ походи в кіно;

□ спортивні свята;

□ відвідування кінотеатрів, театрів, музеїв, виставок тощо;

□ інше (вкажіть, що саме).

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

37. Як Ви отримуєте інформацію про діяльність школи та про події, які в ній відбуваються? (можливо обрати кілька варіантів відповідей)

□ від класного керівника;

□ з інформаційних стендів у школі;

□ з сайту школи;

□ з спільноти в соціальних мережах;

□ з інтерактивної інтернет-платформи;

□ важко отримати інформацію;

□ мене це не цікавить;

□ інформацію отримую лише з власної ініціативи;

□ інформація недоступна для мене.

38. У яких формах вчителі і керівництво інформують Вас про негативне ставлення до корупції? (можна обрати кілька варіантів відповідей)

□ уроки;

□ позаурочні заходи;

□ бесіди;

□ бесіди із запрошенням гостей;

□ через електронні ресурси;

□ через індивідуальну роботу;

□ практично не інформують.

39. Якого запитання або запитань не вистачає у цій анкеті?

Поставте, будь ласка, собі це запитання …

… і надайте на нього відповідь

ДЯКУЄМО ЗА ВІДПОВІДІ!

Анкета для батьків

Шановні батьки!

Наш заклад освіти проводить дослідження, щоб оцінити якість освітніх і управлінських процесів та напрацювати рекомендації щодо вдосконалення своєї діяльності. Ваша участь у цьому дослідженні є дуже важливою, бо Ви знаєте свою дитину і те, наскільки їй добре у школі. Анкета анонімна, а результати опитування будуть використані лише в узагальненому вигляді.

Відповідаючи на кожне запитання, обирайте один варіант відповіді(якщо у формулюванні не вказано інше).

Будемо щировдячні за відповіді на всі запитання анкети.

Дякуємо за участь!

Заклад освіти

_____________________________________________________

____________________________________________________

Дата анкетування ___________________________________

У якому класі навчається Ваша дитина (без літери, лише паралель)______

1. У якому настрої ваша дитина, як правило, йде до школи:

o піднесеному, з радістю;

o здебільшого охоче;

o не проявляє особливих емоцій;

o здебільшого неохоче;

o пригніченому;

o відмовляється йти до школи.

o складно сказати

2. З чим Ви пов’язуєте небажання Вашої дитини йти до школи?

o упереджене ставлення з боку вчителя (вчителів);

o взаємини з однокласниками;

o взаємини з іншими учнями школи;

o упереджене ставлення з боку з адміністрації школи

o інше (вкажіть, що саме).

____________________________________________________

3. У Вашої дитини виникали проблеми з адаптацією у закладі освіти:

o так;

o переважно так;

o іноді;

o ні, ніколи.

4. Вам завжди вдається поспілкуватися з керівництвом закладу освіти і досягти взаєморозуміння?

o так;

o переважно так;

o іноді;

o ні, ніколи.

5. Учителі справедливо оцінюють навчальні досягнення Вашої дитини?

o так, завжди;

o переважно так;

o іноді;

o ні, ніколи.

6. Ви отримуєте інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень учнів?

o так, завжди;

o переважно;

o іноді;

o ні, ніколи.

7. Педагоги закладу освіти забезпечують зворотній зв’язок із Вами?

o так, завжди;

o переважно так;

o іноді;

o ні, ніколи.

8. Ви задоволені в цілому організацією освітнього процесу в школі?

o так, задоволений / задоволена

o переважно задоволений / задоволена;

o переважно не задоволений / не задоволена;

o не задоволений / не задоволена.

o якщо не задоволені, вкажіть, чим саме

9. На чию допомогу Ви найчастіше розраховуєте в школі у розв’язанні проблемних ситуацій з дитиною (можливо обрати кілька варіантів відповідей)?

□ директора;

□ заступника директора;

□ класного керівника;

□ шкільного психолога;

□ соціального педагога;

□ педагогів;

□ інших батьків;

□ органів управління освітою.

10. Як Ви оціните освітнє середовище за 4-бальною шкалою (1 – дуже погано … 4 – відмінно)

Перелік тверджень	1	2	3	4
Облаштування території
Дизайн приміщень (вестибюлі, рекреації, актова зала)
Чистота та облаштування навчальних кабінетів
Чистота та облаштування туалетних кімнат
Чистота та облаштування їдальні
Чистота та облаштування спортивної зали
Температурний режим у закладі освіти

11. Ваша дитина харчується у закладі освіти?

o так, завжди;

o переважно так;

o іноді;

o ні, ніколи.

12. Якщо Ваша дитина харчується у школі, то наскільки Ви задоволені харчуванням?

o повністю задоволений/задоволена;

o переважно задоволений/задоволена;

o переважно незадоволений/незадоволена;

o повністю незадоволений/незадоволена.

13. Якщо Ви незадоволені організацією харчування у школі, то вкажіть, що саме є причиною (можливообрати кілька варіантів відповідей):

□ асортимент буфету;

□ режим харчування (короткотривалі перерви, що не дають можливості для прийому їжі);

□ інше (вкажіть, будь ласка, що саме).

_____________________________________________________

14. Чи проводиться у закладі освіти робота з батьками

щодо:

Перелік тверджень	1	2	3	4

15. Якщо Ви звертались з приводу випадків булінгу, якою була реакція закладу:

o проблема вирішувалась конструктивно і подібних випадків більше не траплялося;

o проблема вирішувалась конструктивно;

o реакція на зверненнябула формальною;

o звернення не розглянуте;

o я не звертався/зверталася ;

o інше (вкажіть, будь ласка, що саме):

16. Чи ознайомлені Ви з правилами поведінки, що прийняті у закладі та дотримуєтеся їх?

o ознайомлений/на і приймаю;

o ознайомлений/на, але не приймаю;

o мене не влаштовують правила поведінки через порушення прав дітей;

o нічого не знаю про правила поведінки.

17. Ви отримуєте інформацію про діяльність закладу освіти: (можливо обрати кілька варіантів відповідей)

□ під час батьківських зборів;

□ від класного керівника;

□ із спільнот в соціальних мережах;

□ із сайту;

□ інтерактивна платформа;

□ важко отримати інформацію.

18. Чи порушуються Ваші права учасника освітнього процесу?

o практично не порушуються;

o інколи порушуються, але вирішуються;

o інколи порушуються іне вирішуються;

o систематично порушуються.

19. Школа враховує думку батьків під час прийняття важливих управлінських рішень?

o так, завжди;

o частково враховує;

o переважно не враховує;

o не враховує.

20. Чи вчасно розглядалися Ваші звернення до керівництва та вживалися відповідні заходи

реагування на них?

o так, звернення розглядалися вчасно, заходами

реагування цілком задоволений/а;

o так, звернення розглядалися вчасно, заходами

реагування переважно задоволений/а;

o так, звернення розглядалися вчасно, заходами

реагування не задоволений/а;

o ні, звернення не розглядалися вчасно, заходи

реагування не вживалися;

o я не звертався / не зверталася до керівництва зі

зверненням.

21. Якого запитання або запитань не вистачає у цій анкеті?

Поставте, будь ласка, собі це запитання …______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

… і надайте на нього відповідь ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дякуємо за відповіді!

Додаток 6.

Форма спостереження за навчальним заняттям

Форма спостереження за проведенням

навчального заняття

Дата проведення ________________ Клас__________ Кількість учнів у класі / з них присутні

______/_______

Кількість дітей з особливими освітніми потребами _________/ з них присутні ______/_______

Предмет (курс) _____________________________________________________________________________________

Тема навчального заняття

___________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________

*Інструктаж з питань безпеки життєдіяльності (у разі необхідності):

• так;

• ні.

№ п/п	Ключова компетентність	Так	Примітки
1	Спілкування державною мовою
2	Спілкування іноземними мовами
3	Математична грамотність
4	Компетентності у галузі природничих наук
5	Екологічна компетентність
6	Інформаційно-комунікаційна компетентність
7	Навчання впродовж життя
8	Громадянська компетентність
9	Культурна компетентність
10	Ініціативність і підприємливість

2. Робота учнів під час проведення навчального заняття:

• всі учні працювали під час проведення навчального заняття із зацікавленням,

співпрацювали між собою;

• більшість учнів працювала під час проведення навчального заняття;

• переважна більшість учнів були пасивними під час проведення заняття;

• усі учні були пасивні під час проведення заняття, не залучались до роботи.

3. Оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття

№ п/п	Діяльність учителя	Так	Примітки
1	Оцінює навчальні досягнення учнів, спираючись на розроблені критерії
2	Оприлюднює критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
3	Надає учням час на обдумування відповіді
4	Супроводжує відповідь учня уточнюючими запитаннями
5	Забезпечує зворотний зв’язок щодо якості виконання/виконаного завдання
6	Спрямовує оцінювання навчальних досягнень на індивідуальний поступ учня
7	Використовує методики самооцінювання і взаємооцінювання учнів
8	Відзначає досягнення учнів, підтримує у них бажання навчатися
9	Добирає домашнє завдання, спрямоване наоволодіння ключовими коипетентностя- ми озвучує критерії його оцінювання

4. Спрямованість навчального заняття на формування суспільних цінностей

№ п/п	Діяльність учителя	Так	Примітки
1	Спрямовує зміст навчального матеріалу на виховання в учнів: патріотизму, пова- ги до державної мови, культури, закону
2	Реалізує наскрізні змістові лінії
3	Розвиває в учнів громадянську активність і відповідальність
4	Розвиває в учнів загальнолюдські цінності (соціальну емпатію, толерантність, інклюзивну культуру тощо)
5	Розвиває в учнів навички співпраці та культуру командної роботи

5. Використання інформаційно-комунікаційних технологій, обладнання, засобів навчання:

№ п/п	Діяльність учителя	Так	Примітки
1	Використовує інформаційно- комуніка-ційні технології, що сприяють оволодін-ню учнями ключовими компетент-ностями
2	Використовує електронні освітні ресурси
3	Використовує медіаресурси з навчальною метою
4	Використовує мережу Інтернет для пошуку навчальної інформації, виконання онлайн-завдань тощо
5	Використовує обладнання та засоби навчання дляактивізації навчально-пізнавальної діяльності учнів

6. Комунікація з учнями

№ п/п	Діяльність учителя	Так	Примітки
1	Співпрацює з учнями на засадах партнерства
2	Вислуховує та сприймає думки учнів, їх власну точку зору
3	Застосовує особистісно орієнтований підхід
4	Дотримується принципів академічної доброчесності

7. Організація роботи з учнями з особливими освітніми потребами (у разі наявності таких)

№ п/п	Діяльність учителя	Так	Примітки
1	Планує роботу під час проведення навчального заняття із урахуванням індивідуальних потреб учнів з особливими освітніми потребами
2	Адаптує/модифікує зміст навчального матеріалу до індивідуальних освітніх можливостей учнів з особливими освіт-німи потребами
3	Використовує спеціально розроблені завдання та залучає до спільної роботи учнів з особливими освітніми потребами
4	Дотримується відповідності темпу навчального заняття індивідуальним навчальним можливостям учнів з особливими освітніми потребами
5	Забезпечує корекційну спрямованості освітнього процесу
6	Конструктивно співпрацює з асистентом вчителя/асистентом дитини

8. Досягнення мети, реалізація завдань та очікуваних результатів навчального заняття,

мотивація до навчання

• мета чітко простежується протягом навчального заняття; заняття спрямоване на

розвиток ключових компетентностей, набуття життєвого досвіду та/або вміння його

застосувати в різних ситуаціях, формулювати завдання, самостійно приймати

рішення; учні вмотивовані до навчально-пізнавальної діяльності;

• мета чітко простежується протягом навчального заняття; заняття спрямоване на

розвиток ключових компетентностей, містить прикладне спрямування; учитель

мотивує учнів до навчально-пізнавальної діяльності;

• мета і завдання навчального заняття спрямовані на відтворення знань учнів,

заучування матеріалу підручника; учитель не мотивує учнів до оволодіння

ключовими компетентностями;

• мета навчального заняття не простежується, зміст навчального заняття не відповідає

навчальній програмі та календарно-тематичному плану учителя

Запитання для співбесіди з учителем за результатами

відвіданого навчального заняття

9. Самоаналіз учителем проведеного навчального заняття (бесіда з учителем):

1. Чи досягнуті мета, завдання та очікувані результати навчального заняття? Якщо так,

то які чинники цьому сприяли? Якщо ні, то які причини не дозволили досягнути

мети?

2. Що найкраще вдалося під час проведення навчального заняття?

3. Що не вдалося? З яких причин? Що потрібно зробити, щоб у подальшому уникати

подібних ситуацій?

Висновки:

• учитель робить всебічний аналіз проведеного заняття, вміє визначити рівень

досягнення мети навчального заняття, відзначає досягнення і слабкі сторони у своїй

роботі, вміє визначати напрями вдосконалення проведеного навчального заняття;

• учитель робить всебічний аналіз проведеного заняття, бачить досягнення і слабкі

сторони у своїй роботі, але потребує допомоги у визначенні напрямів вдосконалення

проведеного навчального заняття;

• учитель може зробити аналіз тільки окремих фрагментів навчального заняття і не

може визначити напрямів вдосконалення проведеного навчального заняття;

• учитель не може зробити аналіз проведеного навчального заняття.

10. Планування роботи (календарно-тематичний план):

1. Які джерела вчитель використовує при розробленні календарно-тематичного

планування (КТП)?

2. Чи враховується при розробленні КТП специфіка класів (кількість учнів, профільність

або поглиблене вивчення, місце розташування населеного пункту), умови роботи

закладу, освітня програма?

3. Яким чином учитель користується правом самостійно визначати обсяг годин на

вивчення тем, чи змінює послідовність вивчення тем?

4. Чи здійснюється аналіз результативності планування роботи вчителя?

Висновки:

• помітна системність роботи вчителя при складанні календарно-тематичного плану

(навчально-тематичної програми), вчитель самостійно складає календарно-

тематичний план, враховуючи умови роботи і специфіку класів, у яких він викладає.

Вчитель самостійно визначає послідовність вивчення тем та кількість годин на їх

вивчення. Тема навчального заняття відповідає календарно-тематичному

плануванню. Календарно - тематичне планування відповідає освітній програмі

закладу освіти;

• учитель самостійно складає календарно-тематичний план і визначає послідовність

вивчення тем та кількість годин на їх вивчення. Тема навчального заняття відповідає

календарно- тематичному плануванню. Календарно - тематичне планування

відповідає освітній програм і закладу освіти;

• учитель потребує методичної допомоги у складанні календарно-тематичного плану,

догматично підходить до використання навчальної (модельної) програми. При

складанні календарно-тематичного плану не враховуються умови роботи та

специфіка класу, у якому він викладає. Тема навчального заняття не відповідає

календарно-тематичному плануванню. Календарно - тематичне планування не

відповідає освітній програмі закладу освіти;

• у вчителя відсутній календарно-тематичний план.

11. Використання інформаційно-комунікаційних технологій та медіаресурсів в освітній

діяльності вчителя:

1. Чи використовує вчитель ІКТ у процесі підготовки до проведення навчальних занять,

розроблення завдань, створення освітніх ресурсів?

2. Які доречні форми використання ІКТ вчитель застосовує під час проведення

навчальних занять?

3. Чи використовує вчитель ІКТ для зворотного зв’язку з учнями?

4. Яким чином використовуються медіаресурси в освітньому процесі?

Висновки:

• інформаційно-комунікаційні технології використовуються вчителем на різних етапах

педагогічної діяльності – при підготовці до навчального заняття, проведенні

навчального заняття, оцінюванні навчальних досягнень, зворотного зв’язку,

інформуванні учнів. Вчитель розробляє та використовує електронні освітні ресурси

у своїй роботі.

• інформаційно-комунікаційні технології використовуються вчителем на різних етапах

педагогічної діяльності – при підготовці до навчального заняття, проведенні

навчального заняття, оцінюванні навчальних досягнень, зворотного зв’язку,

інформуванні учнів. Вчитель використовує електронні освітні ресурси у своїй роботі.

• інформаційно-комунікаційні технології використовуються вчителем тільки на етапі

підготовки до проведення навчальних занять. Вчитель використовує електронні

освітні ресурси у своїй роботі.

• учитель не має навичок з використання інформаційно–комунікаційних технологій у

власній діяльності.

12. Система оцінювання

1. Які критерії оцінювання навчальних досягнень учнів використовує вчитель в

освітньому процесі: (розроблені Міністерством освіти і науки, розроблені особисто,

використовує критерії запозичені з інших джерел)?

2. Чи застосовує вчитель формувальне оцінювання під час проведення навчальних

занять? Які аспекти формувального оцінювання використовуються найчастіше?

3. Якими способами оприлюднюються критерії оцінювання?

• вчитель розробляє критерії оцінювання під час обов’язкових видів робіт,

організаційних форм проведення навчальних занять. За допомогою питань

перевіряє, наскільки добре учні зрозуміли цілі і завдання уроку, наскільки успішноучні досягають того, що заявлено в меті уроку. Надає учневі зворотний зв'язок щодо

якості виконання завдання: пояснює, що виконано правильно, а що потрібно

вдосконалити, пропонує способи поліпшення, а не просто констатує виконання

відміткою або словами «добре - погано». Спостерігає за тим, як учні справляються із

завданнями. Використовує методики самооцінювання і взаємооцінювання учнів.

• вчитель за допомогою питань перевіряє, наскільки добре учні зрозуміли цілі і

завдання навчального заняття, наскільки успішно учні досягають того, що заявлено в

меті заняття. Вчитель оцінює роботи або відповіді учнів, спираючись на розроблені

критерії оцінювання. Надає учневі зворотний зв'язок щодо якості виконання

завдання: пояснює, що виконано правильно, а що потрібно вдосконалити.

Спостерігає за тим, як учні справляються із завданнями

• учитель під час проведення навчального заняття не перевіряє, наскільки добре учні

зрозуміли цілі і завдання навчального заняття. Не оприлюднює критерії оцінювання

навчальних досягнень, але використовує критерії при оцінювання роботи або

відповідей учнів. Вчитель надає учням час на обдумування відповіді, перш ніж

отримати відповідь.

• учитель не оприлюднює критерії оцінювання навчальних досягнень. Під час

перевірки робіт та відповідей учнів не простежується чіткості у критеріях

оцінювання. Учням не надається час на обдумування відповідей. Оцінка

використовується як засіб покарання. Система оцінювання вчителя не спрямована

на відстежування індивідуального прогресу.

13. Примітки для експерта

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Поради щодо спостереження за проведенням навчального заняття

Спостереження за проведенням навчального заняття допоможе в оцінюванні якості

педагогічної діяльності та управлінських процесів. Даний метод збору інформації незамінний

у процесі вивчення системи оцінювання навчальних досягнень учнів, забезпечення

компетентнісного підходу у викладанні, побудови взаємовідносин вчителя і учня на засадах

педагогіки партнерства, ресурсного забезпечення освітнього процесу та ін.

Для того, щоб спостереження за проведенням навчального заняття було інформативним та

результативним, необхідна своєрідна уніфікована форма для фіксування результатів

спостереження. Заклад освіти при розбудові внутрішньої системи забезпечення якості освіти

може змінювати запропоновану форму, може розробити власну. Головне - в структурі форми

спостереження обов'язково мають відображатися такі компоненти, як забезпечення

компетентнісного підходу у викладанні, система оцінювання навчальних досягнень, форми

роботи з дітьми з особливими освітніми потребами тощо.

Важливо звернути увагу, що за умови проведення навчального заняття у вигляді здвоєних

уроків спостереження може бути інформативним лише за повним навчальним заняттям, а не

одного уроку.

Під час спостереження за проведенням навчального заняття потрібно звернути увагу на такі

особливості його проведення та педагогічної діяльності вчителя:

1. Розвиток і формування ключових компетентностей

Розвиток і формування ключових компетентностей є головним завданням навчального

заняття. Розвиток ключових компетентностей має відбуватись на кожному занятті. Але,

зрозуміло, що під час проведення конкретного навчального заняття вчитель не зможе

здійснювати розвиток в учнів оволодіння усіма ключовими компетентностями. Тому

відмічаються декілька ключових компетентностей, розвиток яких був помітний під час

проведення навчального заняття.

Спілкування державною мовою (Уміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття,

думки, почуття, факти та погляди через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування

мультимедійних засобів. Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр

соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення

ролі ефективного спілкування)

Спілкування іноземними мовами (Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою,

усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди через

слухання, говоріння, читання і письмо у широкому діапазоні соціальних і культурних

контекстів.)

Математична компетентність (Культура логічного і алгоритмічного мислення. Уміння

застосовувати математичні числові та геометричні методи для вирішення прикладних

завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих

математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем)

Компетентності в природничих науках і технологіях (Наукове розуміння природи і сучасних

технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння

застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати

дані, проводити експерименти, аналізувати результати)

Інформаційно-цифрова компетентність (Впевнене, а водночас критичне застосування

інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну

інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й

медіа грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних,

навички безпеки в інтернеті та кібербезпеки. Розуміння етики роботи з інформацією

(авторське право, інтелектуальна власність тощо)

Уміння вчитися впродовж життя (Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття

нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема

через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати

навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо-професійну

траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя)

Соціальні та громадянські компетентності (Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної

та конструктивної участі у громадському житті, в сім’ї, на роботі. Уміння працювати з іншими

на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів. Повага до

закону, дотримання прав людини і підтримка соціокультурного різноманіття)

Ініціативність та підприємливість (Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у

життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку

суспільства і держави. Вміння раціонально поводити себе як споживач, ефективно

використовувати індивідуальні заощадження, приймати доцільні рішення у сфері

зайнятості, фінансів тощо)

Загальнокультурна грамотність (Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні

мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця

компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як

підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших)

Екологічна грамотність і здорове життя (Уміння розумно та раціонально користуватися

природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього

середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового

способу життя)

2. Робота учнів під час проведення навчального заняття

Чи можливо залучити усіх учнів класу до роботи під час проведення навчального заняття?

Можливо, якщо використовуються групова форма роботи, змішане навчання, практичне

заняття з індивідуальними завданнями тощо. Але під час проведення уроку з переважанням

фронтальної роботи з учнями цього досягнути іноді буває нелегко. Тому в ході спостереження варто звернути увагу на роботу учнів: наскільки діти залучені до роботи, чи зацікавлені темою заняття, чи співпрацюють між собою. Адже не можна вважати результативним заняття, коли більшість учнів є пасивними.

3. Оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття

Будь-яка робота учнів під час проведення навчального заняття має бути оцінена.

Необов’язково через виставлення балів. Вчитель має широко застосовувати у своїй роботі словесне оцінювання. У першу чергу йдеться про використання формувального оцінювання, яке дає змогу оцінити індивідуальний поступ учня, прогрес у оволодінні ключовими компетентностями. Також варто звернути увагу на те, щоб оцінювання було спрямованим, насамперед, на роботу учня і не використовувалось з каральною метою. За необхідності вчителем оприлюднюються критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які мають бути чіткими і зрозумілими для учнів. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів можутьоприлюднюватись різними способами, у тому числі - в усній формі.

Вчитель має оцінювати роботу або відповідь учня/учениці, спираючись на розроблені критерії оцінювання. Обов'язково надавати учням час на обдумування відповіді. Відповідь учня супроводжувати питаннями «Чому?» «Яким чином?». Важливо також надавати учневі зворотний зв'язок щодо якості виконання завдання: пояснювати, що виконано правильно, а в чому є недоробки, пропонувати способи поліпшення, а не просто констатувати виконання відміткою або словами «добре - погано». Використання методик самооцінювання і взаємооцінювання учнів під час проведення навчального заняття свідчить про високий рівень педагогічної діяльності вчителя.

4. Спрямованість навчального заняття на формування суспільних цінностей

Під час проведення навчального заняття простежується також його виховна складова. По перше, зміст навчального заняття має бути спрямований на формування загальнолюдських цінностей, таких, як повага гідності, прав і свобод людини, визнання цінності демократії, розвиток навичок критичного мислення тощо.

Ефективність виховного процесу неможлива без атмосфери довіри, доброзичливості,

взаємної підтримки між вчителем і учнями.

Виховна складова навчального заняття має органічно вбудовуватись у зміст заняття.

Наскрізні змістові лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають

формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати

отримані знання у різних ситуаціях:

Екологічна

безпека і сталий

розвиток

формування в учнів соціальної активності, відповідальності й

екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й

відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть

сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства

Громадянська

відповідальність

формування відповідального члена громади й суспільства, який

розуміє принципи й механізми його функціонування, а також

важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється

через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі,

проекти тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці,

толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Здоров'я і безпека

становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного

вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне

життєве середовище.

Підприємливість і

фінансова

грамотність

забезпечує краще розуміння молодим поколінням українців

практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень,

інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо);

сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в

технологічному швидкозмінному середовищі

5. Використання інформаційно-комунікаційних технологій, обладнання, засобів навчання

Під час спостереження за проведенням навчального заняття звертається увага на доречність

використання ІКТ, обладнання і відповідних навчальних засобів. Головний критерій тут – мотивація до навчально-пізнавальної діяльності учнів. Використання технічних засобів

навчання просто заради їх використання призведе до відволікання уваги учнів, витратою часу.

Використання ІКТ необов’язково має обмежуватись виключно інтерактивною дошкою або комп’ютерною презентацією. Це може бути спільний пошук інформації в мережі,

використання сайтів для виконання завдань онлайн тощо.

6. Комунікація з учнями

Педагогічна робота учителя має ґрунтуватись на засадах партнерства, особистісно

орієнтованому підході. Має прослідковуватись те, як вчитель формулює певну навчальну проблему, як організує спільну з учнями роботу над її розв’язанням. Вчитель не “обмежує” учнів визначеними ним рамки, а заохочує їх до висловлення власної думки, допомагає більш точно сформулювати їхні думки, сприймає відповідь учня, навіть якщо вона не співпадає з його баченням. Під час спостереження за проведенням навчального заняття звертається увага на роботу вчителя щодо навчання учнів критичному мисленню, умінню шукати і використовувати інформацію. Завдання, які пропонуються для виконання учням, не повинні бути спрямованими на відтворення знань або переказування підручника. Вчитель має вчити учнів вказувати джерела отримання інформації під час запозичення, цитування. Дуже важливим є особистісно орієнтований підхід у роботі з учнями. Це, насамперед, повага особистої гідності кожної дитини, її індивідуальних життєвих цілей, запитів та інтересів. Процес, спрямований на розвиток і саморозвиток учня, становлення його як особистості з урахуванням індивідуальних особливостей, інтересів, здібностей.

7. Організація роботи з учнями з особливими освітніми потребами

Вчитель має володіти методиками роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, якщо

такі є у класі. Під час спостереження звертається увага на те, наскільки вчитель використовує

подібні методики, як співпрацює з асистентом вчителя. Простежується, наскільки комфортно

дитині з особливими освітніми потребами під час проведення заняття, наскільки дитина залучена до роботи.

8. Досягнення мети, завдань та очікуваних результатів навчального заняття

Під час проведення навчального заняття має простежуватись спрямованість його на

досягнення основної мети. У першу чергу, мета заняття має бути зрозуміла учням, спрямована на оволодіння ними ключовими компетентностями. Поставлену мету вчитель реалізує за допомогою відповідних форм і методів роботи. Мета навчального заняття необов'язково має фіксуватись у поурочному плані або в інших планах. Але вона має бути донесена до учнів, бажано не в імперативній формі. Замість висловів учителя на кшталт "ви маєте досягти таких результатів" краще сказати "ми будемо намагатись досягти результатів, для цього ми спробуємо виконати відповідні завдання". Подекуди мета проведення навчального заняття може і не формулюватись вчителем на початку, вона стає зрозумілою учням у процесі проведення заняття. Потрібно пам’ятати, що мета, завдання та очікувані результати залежать, у значній мірі, від організаційної форми проведення навчального заняття. Це може бути не тільки урок, але й, наприклад, групове заняття, веб квест, проєктна робота, змішане навчання тощо. Вчитель за допомогою питань має перевіряти, наскільки добре учні зрозуміли цілі і завдання уроку, наскільки успішно вони досягають того, що заявлено в меті уроку.

9. Запитання для співбесіди з учителем за результатами відвіданого навчального заняття

За підсумками проведення навчального заняття доцільно провести інтерв’ю з учителем, яке

спрямовується, переважно, на самоаналіз учителем проведеного навчального заняття. Під час

інтерв’ю простежуються і визначаються такі уміння учителя:

• робити самоаналіз, простежувати досягнення і недоліки проведеного заняття;

• визначати рівень досягнення мети проведення навчального заняття;

• визначати напрями вдосконалення своєї роботи.

Під час співбесіди доцільно ознайомитись з календарно-тематичним планом учителя,

відповідність його змісту Державному стандарту загальної середньої освіти,

компетентнісному підходу. Важливо також ознайомитись перед відвідуванням навчального

заняття з освітньою програмою закладу освіти.

Тема проведеного навчального заняття має відповідати календарно-тематичному плану

учителя або вчитель може аргументовано пояснити необхідність певного відхилення від КТП

під час конкретного уроку. Також важливо простежити використання ІКТ в освітньому процесі.

Важливо враховувати, що під час спостереження за конкретним навчальним заняттям зовсім

необов’язково фіксувати і вивчати усі аспекти діяльності вчителя , зазначені у формі

спостереження. Наприклад, при проведенні практичної роботи з індивідуальними

письмовими завданнями, засоби інформаційно-комунікаційних технологій можуть не

використовуватись. Також не на кожному навчальному занятті можна простежити

дотримання вчителем принципів академічної доброчесності. Не у кожному класі є діти з особливими освітніми потребами.

Підкреслимо, що форми і методи роботи з учнями, організаційні форми проведення

навчального заняття вчитель обирає самостійно

Додаток 1

«СХВАЛЕНО»

Педагогічною радою

Циганської ЗОШ І-ІІІ ступенів

імені Івана Франка

протокол від 29.10.2019 №

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Директор

Циганської ЗОШ І-ІІІ ступенів

імені Івана Франка

__________________ В.О.Кушнір

Наказ від 30.10. 2019 р. № __од

ПОЛОЖЕННЯ

про академічну доброчесність учасників освітнього процесу

Циганської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів імені Івана Франка

1. Загальні положення

1.1. Положення про академічну доброчесність Бабинецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів (далі-Положення) є внутрішнім підзаконним нормативним актом, який спрямований на забезпечення якісних освітніх послуг наданих здобувачам освіти, додержання моральних, правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу.

1.2. Положення розроблено на основі Конвенції ООН «Про права дитини» (1989), Конституції України, законів України «Про освіту», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права», Цивільного кодексу України, Статуту закладу, Правил внутрішнього розпорядку.

1.3. Мета Положення полягає в дотриманні високих професійних стандартів в усіх сферах діяльності школи ( освітній, науковій, виховній), підтримки особливих взаємовідносин між педагогічними працівниками та здобувачами освіти, запобігання порушенню академічної доброчесності.

1.4. Педагогічні працівники та здобувачі освіти, усвідомлюючи свою відповідальність за неналежне виконання функціональних обов’язків , формування сприятливого академічного середовища для забезпечення дієвої організації освітнього процесу , розвитку інтелектуального, особистіного потенціалу, підвищення престижу закладу, зобов’язані виконувати норми даного Положення.

1.5 Норми цього Положення закріплюють правила поведінки безпосередньо у трьох основних сферах: освітній (навчальній), науковій та виховній (морально-психологічний клімат у колективі).

1.6 Дія Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу.

2. Правові та етичні принципи академічної доброчесності та норми забезпечення академічної доброчесності учасниками освітнього процесу

2.1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил , якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.

2.2. Для забезпечення академічної доброчесності в освітньому закладі необхідно дотримуватися наступних принципів:

- демократизм;

- законність;

- соціальна справедливість;

- пріоритет прав і свобод людини і громадянина;

- рівноправність;

- гарантування прав і свобод;

- прозорість;

- професіоналізм та компетентність;

- партнерство і взаємодопомога;

- повага та взаємна довіра;

- відкритість і прозорість;

- відповідальність за порушення академічної доброчесності

2.3. Кожен учасник шкільної спільноти наділений правом вільно обирати свою громадську позицію, яка проголошується відкрито при обговоренні рішень та внутрішніх документів.

2.4. Офіційне висвітлення діяльності закладу та напрямів його розвитку може здійснювати директор або особа за його дорученням.

2.5. У разі, якщо відбулося розповсюдження інформації, яка є неправдивою, викладеною з перекрученням фактів, наклепницькою, ображає людину або може завдати іншої серйозної шкоди закладу, особа, яка до цього причетна, має зробити все можливе, щоб спростувати викривлену інформацію, зменшити обсяг завданої шкоди.

2.6. Гідним для представників шкільної спільноти є:

- шанобливе ставлення до символіки закладу: гімну, прапора, емблеми;

- дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку;

- культура зовнішнього вигляду співробітників та учасників освітнього процесу;

- дотримання правил високих стандартів ділової етики у веденні переговорів, у тому числі телефонних.

2.7. Неприйнятним для всіх членів шкільної спільноти є:

- навмисне перешкоджання навчальній та трудовій діяльності членів спільноти;

- участь у будь-якій діяльності, що пов’язана з обманом, нечесністю; підробка та використання офіційних документів;

- перевищення повноважень, що передбачені посадовими інструкціями;

- ведення в закладі політичної, релігійної та іншої пропаганди;

- використання мобільних телефонів під час навчальних занять, нарад або офіційних заходів;

- вживання алкогольних напоїв, наркотичних речовин, паління у закладі, поява у стані алкогольного, наркотичного та токсичного сп’яніння;

- пронесення до закладу зброї, використання газових балончиків та інших речей, що можуть зашкодити здоров’ю так життю людини.

3. Перелік можливих порушень та забезпечення академічної доброчесності учасниками освітнього процесу

3.1. Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п. 4 Закону України «Про освіту» вважається:

- академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власних досліджень (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

- фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі;

- фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу;

- списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

- обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (творчої) діяльності та організації освітнього процесу. Формами обману є, зокрема академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

- хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг чи будь – яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

- необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

- протиставлення приватних інтересів інтересам закладу освіти, педагогічної спільноти.

– наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницьке повноваження , що може вплинути на необ’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

- приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі, ті що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релегійних чи інших організаціях.

3.2 Норми та правила академічної доброчесності педагогічних працівників.

3.2.1. Дотримуватися Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції, законів України;

3.2.2. Поважати права та свободи здобувачів освіти і колег відповідно до українських та міжнародних правових норм, суспільної моралі та професійної етики.

3.2.3. Бути носієм моралі, її виразником і захисником, прикладом високої культури, професійної майстерності й здорового способу життя.

3.2.4. Сповідувати принципи академічної свободи та відповідальності у педагогічній, науково-дослідницькій та виховній діяльності.

3.2.5. Діяти відкрито і прозоро в усіх сферах людського життя.

3.2.6. Бути присутнім та брати активну участь у засіданнях педагогічної ради та усвідомлювати колегіальну відповідальность за прийняті управлінські рішення;

3.2.7. Постійно працювати над підвищенням свого професійного, інтелектуального, культурного рівня, проявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання службових обов’язків, передавати досвід колегам.

3.2.8. Практикувати інноваційні педагогічні технології, спрямовані на гармонійне поєднання світоглядних, комунікаційних, компетентнісних аспектів, розвиток активного інтелекту й соціальної корисності особистості.

3.2.9. Науково обґрунтовувати використання віртуальних технологій в освітньому процесі, на допускати проявів шкідливого впливу на свідомість людини, експлуатації її інтелекту, підміни істинного знання віртуальним захопленням.

3.2.10. Формувати гнучкі освітні програми і курси, адаптовані в середищі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, дотримуючись принципу інформаційної цінності та етики.

3.2.11. Сумлінно проводити на високому професійному рівні кожен урок, виховний захід, не допускати безпринципності в освітньому процесі, дотримуючись педагогічного такту. Формувати на заняттях дух взаємного порозуміння та доброзичливості.

3.2.12. Обє’ктивно оцінювати знання здобувачів освіти і підтримувати учнівські пропозиції, спрямовані на утвердження академічних чесно. Підтримувати здобувачів освіти у дослідницьких починаннях і сприяти розкриттю їх інтелектуального потенціалу.

3.2.13. Поважати думку здобувачів освіти і підтримувати учнівські пропозиції, спрямовані на утвердження академічних чеснот. Підтримувати здобувачів освіти у дослідницьких починаннях і сприяти розкриттю їх інтелектуального потенціалу.

3.2.14. Не створювати здобувачам освіти на уроках чи під час ДПА сприятливих умов для списування, використання недозволених матеріалів, фальсифікації даних під час складання іспитів, захистів МАНівських робіт.

3.2.15. Проводити просвітницьку роботу, виховувати сучасних професіоналів на засадах гуманізму, плюралізму, патріотизму.

3.2.16. Інформувати здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення

3.3. Норми та правила академічної доброчесності здобувачів освіти

3.3.1. Гідно нести звання здобувача освіти, представляти свій заклад освіти, захищати його честь і сприяти створенню його позитивного іміджу.

3.3.2. Сповідувати принципи академічної свободи, інтелектуальної самостійності та відповідальності. Ініціювати пропозиції, спрямовані на удосконалення освітнього процесу.

3.3.3. Самостійно виконувати навчальні завдання поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання (самостійні, контрольні, ДПА);

3.3.4. Бути присутнім на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами

3.3.5. Не допускати проявів академічної нечесності: прохання про сприяння, надання або отримання допомоги від третіх осіб під час складання будь-якого виду підсумкового контролю, наклепи на інших учнів та учителів, використання родинних або службових зв’язків для отримання позитивної чи вищої оцінки, списування під час написання контрольної, самостійної, лабораторної та інших видів робіт, ДПА.

3.3.6. Поважати учителя як людину, особистість, педагога й співпрацювати для утвердження академічних чеснот, розвитку науково-освітніх новацій і захисту суспільної моралі.

3.3.7. Розвивати в собі лідерські якості, уміння працювати в команді та духовно-інформаційну мобільність.

3.3.8. Дотримуватись культури поведінки й спілкування, відстоювати морально-етичні принципи і стандарти, цивілізовані підходи і норми світосприйняття.

3.3.9. Бути зібраним, охайним, шляхетним у буденному житті, підтримувати відповідний зовнішній вигляд.

3.4. Норми та правила академічної доброчесності батьків здобувачів освіти або осіб, їх заміняють, шляхом:

3.4.1. Виховання у дітей поваги до гідності, прав, свобод і законних інтересів однокласників, учнів інших класів, вчителів та інших людей.

3.4.2. Виховання відповідального ставлення до власного фізичного та психічного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля, формування навичок здорового способу життя.

3.4.3. Формування у дитини культури життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді, а також таких загальнолюдських цінностей, як справедливість, патріотизм, гуманізм, толерантність, працелюбство.

3.4.4. Виховання поваги до державної мови та державних символів України, усвідомлення необхідності дотримуватися Конституції та законів України, Статуту школи, правил внутрішнього розпорядку.

3.4.5. Сприяння виконанню дитиною освітньої програми та досягнення дитиною передбачених нею результатів навчання, самостійного виконання нею навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання.

3.4.6. Формування ставлення у дитини до списування як до крадіжки результатів чужої праці.

3.4.7. Виховання дітей на засадах родинних цінностей, народної моралі.

3.4.8. Не поширення недостовірної та неперевіреної інформації про школу, відносин учнів і вчителів.

4. Види відповідальності за порушення академічної доброчесності

4.1. Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчесності визначають спеціальні закони та дане Положення.

4.2. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники освітнього закладу можуть бути притягнуті до такої академічної відповідальності:

- при необ’єктивному оцінюванні результатів навчання здобувачів освіти педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. Факти систематичних порушень враховуються при встановленні кваліфікаційної категорії, присвоєнні педагогічного звання;

- спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих ідей, використання Інтернету без посилань, фальсифікація наукових досліджень, неправдива інформація про власну освітню діяльність є підставою для відмови в присвоєнні або позбавленні раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

- в разі встановлення в атестаційний період фактів списування здобувачами під час контрольних зрізів знань, фальсифікації результатів власної педагогічної діяльності є підставою для позбавлення педагогічного працівника І, ІІ кваліфікаційної категорії;

- надання освітніх послуг за певну незаконну винагороду матеріального чи нематеріального характеру залежно від розміру, об’єму є підставою для притягнення педагогічного працівника до відповідальності судом першої інстанції.

4.3. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнуті до такої академічної відповідальності:

У випадках списування:

- повторне проходження оцінювання(самостійна, контрольна робота, іспит, залік тощо);

- повторне проходження оцінювання за графіком проведення ДПА у закладі

- при моніторингу якості знань не зараховуються результати, при участі у І етапі (шкільному) Всеукраїнських учнівських олімпіадах, конкурсах – робота учасника анулюється, не оцінюється. У разі повторних випадків списування учень не допускається до участі в інших олімпіадах, конкурсах.

5 . Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів

порушення етики та академічної доброчесності

5.1. При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням під розписку після ознайомлення із правилами внутрішнього розпорядку закладу.

5.2. Положення доводиться до батьківської громади на конференції, а також оприлюднюється на сайті закладу.

5.3. Заступник директора/завідувача закладу, який/яка відповідає за методичну роботу:

- Забезпечує попередження порушень академічної доброчесності шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення ними методичних розробок (робіт) для публікацій, на конкурси різного рівня;

-. Використовує у своїй діяльності (рецензування робіт на конкурси різного рівня, на присвоєння педагогічного звання) та рекомендує вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат.

5.4. Педагогічні працівники, в процесі своєї освітньої діяльності, дотримуються етики та академічної доброчесності, умов даного Положення, проводять роз’яснювальну роботу із здобувачами освіти щодо норм етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації, списування).

5.5. Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

- особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

- оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

6. Комісія з питань академічної доброчесності

та етики педагогічних працівників

6.1. Комісія з питань академічної доброчесності та етики педагогічних працівників – незалежний орган для розгляду питань, пов’язаних із порушенням Положення та моніторингу щодо взаємного дотримання усіма учасниками освітнього процесу морально-етичних норм поведінки та правових норм цього Положення.

6.2. До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та батьківської громади.

Персональний склад Комісії затверджується рішенням педагогічної ради.

Термін повноважень Комісії - 1 рік.

6.3. Комісія розглядає питання порушення морально-етичних норм поведінки та правових норм цього Положення за потребою або ж заявою учасників освітнього процесу.

6.4. Комісія звітує про свою роботу двічі на рік.

7. Прикінцеві положення

7.1.Положення ухвалюється педагогічною радою закладу більшістю голосів і набирає чинності з моменту схвалення. Положенн вводиться в дію наказом директора.

7.2 Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради закладу освіти

ЦИГАНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Матеріали антибулінгової політики

Зміст

1. План заходів, спрямованих на запобігання та протидію боулінгу (цькуванню) та будь-яким іншим проявам насильства у Циганській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів імені Івана Франка ….3-6

2. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» Додаток 1 …. 7-11

3. Пам’ятка директору. Додаток 2 … 12-13

4. Пам’ятка для педагогічних працівників (для використання у роботі з учасниками освітнього процесу). Додаток 3… 14 – 24

5. Алгоритм діяльності практичного психолога при виникненні ситуацій булінгу Додаток 4 … 25-27

6. Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в Циганській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів імені Івана Франка та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування) Додаток 5 …28 -29

7. Алгоритм дій на випадок виявлення факту булінгу (або загрози його виникнення Додаток 6 …30

8. Процедура подання учасниками освітнього процесу заяви про випадки булінгу (цькування) в школі. Додаток 7…31 - 38

9. Пам’ятка школяру. Додаток 8…33 -38

10. Пам’ятка для батьків. Додаток 9 … 39- 42

«СХВАЛЕНО»

Педагогічною радою

Циганської ЗОШ І-ІІІступенів

імені Івана Франка

протокол від 29.10. 2019 №

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Директор Циганської

ЗОШ І-ІІІ ступенів

імені Івана Франка

__________________ В.О.Кушнір

Наказ від 30.10. 2019 р. №___од

План заходів

спрямованих на запобігання та протидію булінгу(цькуванню) та

будь-яким іншим проявам насильства у

Циганській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів імені Івана Франка

№ з/п	Назва заходу	Термін виконання	Виконавці
*Нормативно-правове та інформаційне забезпечення попередження насильства та булінгу*
1.	Наради з різними категоріями працівників з питань профілактики булінгу (цькування): · педагогічний персонал; ·допоміжний персонал; · технічний персонал.	Вересень	Адміністрація
2.	Вивчення законодавчих документів, практика протидії цькуванню у школі	Впродовж року	Директор
3.	Обговорення та прийняття правил поведінки в класах, оформлення правил у вигляді наочного стенду	Жовтень	Класні керівники, старости класів (4–11 класи)
4.	Організація механізмів звернення та встановлення інформаційних скриньок для повідомлень про випадки булінгу (цькування)	Вересень	Класні керівники
5.	Створення розділу про профілактику булінгу (цькування) і розміщення нормативних документів на сайті закладу освіти	Вересень	Відповідальний за роботу сайту школи
6.	Підготовка методичних рекомендацій для педагогів: · з вивчення учнівського колективу; · з розпізнавання ознак насильства різних видів щодо дітей	Жовтень	ЗДзВР психолог Класні керівники
7.	Підготовка тематичних буклетів за участю старшокласників	Листопад	Класні керівники – 9 кл.
*Робота з вчителями та іншими працівниками закладу освіти*
8.	Проведення навчальних семінарів для вчителів щодо запобігання булінгу (цькування) та заходів реагування.	Жовтень	ЗДзВР психолог
9.	Тренінг для вчителів щодо запобігання булінгу (цькування) у закладі освіти	Січень	Психолог заступник з ВР, педагог-організатор
10.	Співбесіда з класними керівниками за результатами діагностики класного колективу	Щомісяця	Директор школи, психолог класні керівники 1-11
11	Консультування класних керівників з проблемних ситуацій.	Постійно	Адміністрація школи
*Робота з учнями*
12	Години спілкування «Булінг: види, ознаки»	Вересень	Класні керівники 1 -11 кл.
13.	Диспут «Що псує стосунки між людьми» (7–11 кл.)	Жовтень	Класні керівники 7 – 11 кл.
14	Виховний захід до Дня ненасильства (5 – 9 кл.)	жовтень	вчитель ОЗ ЗДзВР
15.	Тиждень толерантності: “Толерантність людини – найважливіша умова миру і злагоди в сім’ї, колективі, суспільстві”	листопад	ЗДзВР Класні керівники 5 – 10 кл..
16.	Проведення заходів в рамках Всеукраїнського тижня права «Стоп булінг»	грудень	Психолог вчитель правознавства
17.	Година правової грамотності “Великі права маленької дитини”	грудень	Класні керівники 1 – 4 кл. Педагог-організатор Котик І.О.
18.	Міні-тренінг "Як навчити дітей безпечної поведінки в Інтернеті" (2 – 4 кл.)	лютий	Кла.керівники 2 – 4 кл. Семчишин О.С. Мішенко Л.В. Понтус Г.І.
19.	Бесіда –тренінг «Віртуальний терор: тролінг і кібербулінг» (7 –11кл.)	березень	ЗДзВР Гринчишин М.П. Кл.кер. 7-11 кл.
20.	Дебати: «Право на приватне життя»	квітень	Психолог Вчитель правознавства
21.	Перегляд відеороликів «Нік Вуйчич про булінг у школі», «Булінг у школі та як з ним боротися – говоримо з Уповноваженим Президента України..», «Зупиніться!!! МОЯ Історія про Булінг і Кібербулінг».	Протягом року	Вчитель основ здоров’я психолог Класні керівники 5 – 10 кл..
*Робота з батьками*
22.	Тематичні загальношкільні батьківські збори	лютий	Адміністрація
23	Підготовка пам'ятки для батьків про порядок реагування та способи повідомлення про випадки булінгу (цькування) щодо дітей, заходи захисту та надання допомоги дітям	Жовтень	ЗДзВР Гринчишин М.П. психолог
24	Консультування батьків щодо захисту прав та інтересів дітей	Протягом року	Адміністрація школи
25	Проведення консультацій з питань взаємин батьків з дітьми	Протягом року	Адміністрація школи Класні керівники 1 – 11 кл..

Додаток 1

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 5, ст.33)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., № 51, ст. 1122):

1) частину другу статті 13 після цифр "173" доповнити цифрами "173^-⁴";

2) доповнити статтею 173^-⁴ такого змісту:

"Стаття 173^-⁴. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку";

3) абзац перший частини третьої статті 184 доповнити словами та цифрами "крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173^-⁴ цього Кодексу";

4) статтю 221 після цифр "173-173^-²" доповнити цифрами "173^-⁴";

5) абзац другий пункту 1 частини першої статті 255 після цифр "173-173^-²" доповнити цифрами "173^-⁴".

2. У Законі України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380):

1) частину першу статті 1 доповнити пунктом 3^-¹ такого змісту:

"3^-¹) булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

систематичність (повторюваність) діяння;

наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого";

2) частину другу статті 25 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг; сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу".

У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом одинадцятим;

3) частину третю статті 26 після абзацу дев’ятого доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту:

"забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти".

У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом п’ятнадцятим;

4) частину другу статті 30 після абзацу двадцятого доповнити чотирма новими абзацами такого змісту:

"правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;

план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)".

У зв’язку з цим абзац двадцять перший вважати абзацом двадцять п’ятим;

5) у статті 53:

у частині першій:

абзац десятий після слів "форм насильства та експлуатації" доповнити словами "булінгу (цькування)";

після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування)".

У зв’язку з цим абзаци одинадцятий - сімнадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим - вісімнадцятим;

частину третю доповнити абзацом шостим такого змісту:

"повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб";

6) у статті 54:

частину першу доповнити абзацом двадцятим такого змісту:

"захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю";

частину другу доповнити абзацом чотирнадцятим такого змісту:

"повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування)";

7) у статті 55:

у частині другій:

абзац восьмий після слів "закладу освіти" доповнити словами "у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про";

доповнити абзацами дев’ятим і десятим такого змісту:

"подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

частину третю доповнити абзацами одинадцятим і дванадцятим такого змісту:

"сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);

виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти";

8) частину першу статті 64 після абзацу восьмого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"з урахуванням пропозицій центрального органу виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань сім’ї та дітей, розробляє та затверджує план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, порядок реагування на випадки булінгу (цькування), порядок застосування заходів виховного впливу;

узагальнює та оприлюднює інформацію про випадки булінгу (цькування) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзаци дев’ятий - двадцять шостий вважати відповідно абзацами одинадцятим - двадцять восьмим;

9) частину першу статті 65 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

"сприяють розробленню плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати відповідно абзацами восьмим і дев’ятим;

10) у статті 66:

частину першу після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:

У зв’язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дев’ятим;

частину другу після абзацу одинадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"сприяють розробці плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзац дванадцятий вважати абзацом тринадцятим;

11) пункт 2 частини другої статті 71 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

"випадків булінгу (цькування) в закладах освіти та заходів реагування на такі випадки, вжитих керівництвом закладу освіти або його засновником";

12) частину четверту статті 73 після абзацу третього доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти;

аналізувати заходи для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування)".

У зв’язку з цим абзаци четвертий - восьмий вважати відповідно абзацами шостим - десятим;

13) частину другу статті 76 викласти в такій редакції:

"2. Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню), надання консультативної допомоги батькам, психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування). Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України	П.ПОРОШЕНКО
м. Київ 18 грудня 2018 року № 2657-VIII

Додаток 2

Пам’ятка директору школи

Згідно Закону України « Про освіту», розділ І, статті 25, 26 керівник навчального закладу:

- здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

- розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;

- сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу;

- забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:
з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

- розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;
- забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

- повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

У випадку поступлення заяви:

• Розглядає таке звернення та реєструє у журналі обліку звернень та повідомлень про жорстоке поводження з дітьми або загрозу його вчинення;
• З’ясовує усі обставин булінгу відповідно до Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення, затвердженого спільним наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України № 564/836/945/577;
• Скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. До складу такої Комісії можуть входити педагогічні працівники, (у тому числі психолог,) батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші зацікавлені особи.
Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.
Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.

Куди зателефонувати:

- Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
- Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
- Гарячая лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;
- Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
- Уповноважений Президента України з прав дитини 0 44 255 76 75;
- Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
- Національна поліція України 102.

Додаток 3

Пам’ятка педагогічним працівникам

(для використання у роботі з учасниками освітнього процесуі)

Булінг у шкільному середовищі

Пропонуємо увазі освітян матеріал, що допоможе розглянути тему булінгу в шкільному середовищі з теоретичних позицій та з позиції практики, як актуальну соціально-педагогічну та психологічну проблему сучасності, визначити поняття булінгу, сутнісні ознаки, основні причини, форми прояву цього явища, визначити його основні риси, проаналізувати основні механізми його розвитку, рольову структуру булінгу та висвітлити наслідки для всіх учасників цього явища (для жертв булінгу, булерів, спостерігачів).

Ключові слова:

булінг, насильство, агресія, третирування, цькування, булер, жертва булінгу, спостерігач.

Якщо ти байдужий до страждань інших,

ти не заслуговуєш називатися людиною. (Сааді)

Cеред сучасної учнівської молоді останнім часом надзвичайно загострилася проблема насильства, довготривалих агресивних проявів та третирування у міжособистісних стосунках підлітків, здійснюваних самими дітьми одне до одного. За своєю сутністю третирування — це специфічна форма агресивної поведінки, при якій сильніший (авторитетний) учень (або учні) систематично переслідує іншого (слабкого, аутсайдера). Ситуація третирування не обмежується лише ролями «агресора» та «жертви», вона залучає інших однокласників, роблячи їх активними або пасивними учасниками цих відносин. Такі стосунки отримали назву шкільний булінг, розповсюдження якого впродовж останніх років визнано в освітній практиці та є соціальною проблемою.

Явище булінгу надзвичайно поширене у сучасній школі, педагоги багато роблять для того, щоб запобігати знущанню та своєчасно усівати його, але цю проблему іноді замовчують, не афішують випадки знущань, її не прийнято обговорювати. За таких умов проблема не усувається, навпаки, вона набуває більших обсягів і жорстокіших проявів. Запобігання та профілактика випадків шкільного насильства є найважливішим завданням педагогів та психологів, оскільки жорстоке ставлення до дитини неминуче призводить до низки руйнівних наслідків, а саме:

педагогічних наслідків: шкільна дезадаптація, академічна неуспішність;
психологічних наслідків: психологічні розлади, закріплення в свідомості негативних уявлень про себе, зниження самооцінки, порушення соціалізації, соціальна дезадаптація;
медичних наслідків: травматизація або суїцид.

Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) — це форма психічного насильства у вигляді утиску, дискримінації, цькування, травлі, бойкоту, дезінформації, псування особистих речей, фізичної розправи. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного та психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей, які не здатні захистити себе в даній ситуації. Булінг — явище глобальне і масове.

Булінг характеризують чотири головні компоненти:

— по-перше: це агресивна і негативна поведінка;
— по-друге: булінг здійснюється систематично;
— по-третє: булінг відбувається у взаємостосунках, учасники яких мають неоднакову владу та фізичні можливості;
— по-четверте: булінгова поведінка є навмисною.

Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні до жертви, прагнення підкорювати собі, боротьба за лідерство, потреба у підпорядкуванні лідерові або нейтралізації суперника; зіткнення різних субкультур, цінностей, поглядів і невміння толерантно ставитися до них; агресивність і віктимність; наявність у дитини-жертви психічних і фізичних вад; відсутність предметного дозвілля; бажання принизити заради задоволення, розваги чи самоствердження; потреба у самоствердженні та навіть у задоволенні садистських потреб окремих осіб. Булінг також може виникати як компенсація за невдачі у навчанні, суспільному житті, а також від тиску та жорстокого поводження батьків чи інших дорослих, при недостатній увазі з боку дорослих тощо; як крайня міра, коли учень вичерпав всі інші можливості для задоволення своїх потреб, і у випадках, коли учні протестують проти певних правил, виражаючи невдоволення, прагнучи зруйнувати дещо в своєму оточенні. Булінг у шкільному середовищі може виникати і тоді, коли відбувається боротьба між учнями за вищий статус у груповій ієрархії, задоволення своїх соціальних потреб та як інструмент маніпулювання та контролю учнем свого мікросоціуму.

Рольова структура булінгу має три елементи:

булер, або булі: переслідувач, агрессор;
жертва;
спостерігачі.

Виходячи із практичних спостережень, можна визначити наступні форми шкільного булінгу:

Фізичний шкільний булінг— умисні поштовхи, удари, стусани, побої нанесення інших тілесних ушкоджень, різного виду знущання, образливі жести або дії, пошкодження особистих речей та інші дії з майном (крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви), фізичні приниження та ін. Серед характерних ознак фізичного булінгу можна виокремити:сліди від ударів, гематоми, синці, подряпини, порізи, відсутній або порваний одяг, часті скарги на головний біль і біль у животі. Коли це відбувається, багато дітей не розповідають своїм батькам про інцидент.

Сексуальний булінг є підвидом фізичного та означає дії сексуального характеру. Його важко розпізнати, тому що жертва сексуального булінгу панічно боїться розповісти про це дорослим, замикається у собі, постійно плаче насамоті, категорично відмовляється надавати будь-яку інформацію, може вчиняти спроби суїциду.

Психологічний шкільний булінг— насильство, пов’язане з дією на психіку, що завдає дитині психологічного травмування шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість жертви. До цієї форми можна віднести:

вербальний булінг: образливе ім’я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, поширення образливих чуток, словесне приниження, бойкот та ігнорування, залякування, використання агресивних жестів та інтонацій голосу для примушування жертви до здійснення певних дій, систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини), задерикуватість, ігнорування або ізоляція (жертва навмисне ізолюється, виганяється або ігнорується частиною учнів або всім класом), психологічне приниження, погрожування тощо. Для дітей, які зазнали проявів вербального булінгу характерні наступні ознаки: вони часто замикаються в собі, стають вередливими або мають проблеми з апетитом, знервовані або відсторонено замкнуті, прикидаються хворими, щоб уникнути відвідування школи, мають яскраво виражені прояви страху, нервові тики, нічні скрикування, відлюдькуватість, замкнутість.
вимагання (грошей, коштовних або інших речей, їжі, примус що-небудь вкрасти);
кібербулінг — новітній спосіб знущання з використанням електронних засобів комунікації, який включає: приниження та цькування за допомогою мобільних телефонів, гаджетів, Інтернету (пересилання неоднозначних зображень і фотографій, обзивання, поширення чуток, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі та ін.). Серед характерних ознак кібербулінгу можна визначити наступні: дитина дуже багато часу перебуває в Інтернеті, спілкуючись у соціальних мережах, буває при цьому знервованою, полохливою, сумною та тривожною, в дитини проблеми зі сном, вона проситься залишитись удома й не ходити до школи чи відмовляється від улюблених занять. Іноді це може бути її єдиним способом соціалізації.

Кажучи про форми прояву булінгу, найбільш типові для хлопчиків і дівчаток, слід зазначити, що хлопчики частіше вдаються до фізичного булінгу (бійки, стусани, поштовхи тощо), а от дівчатка більш охоче користуються вербальними формами тиску. А втім, ця різниця дуже відносна.

У своїй загальновідомій книзі «Булінг в школі: що ми знаємо і що ми можемо зробити?», норвезький психолог Дан Ольвеус визначає наступні типові риси учнів, схильних ставати булерами, або булі:

вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі;
вони імпульсивні й легко шаленіють;
вони часто зухвалі та агресивні у ставленні до дорослих (передусім батьків та вчителів);
вони не виявляють співчуття до своїх жертв;
якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.

Типові жертви булінгу, за дослідженням Д. Ольвеуса також мають свої характерні риси:

вони полохливі, вразливі, замкнуті й соромливі;
вони часто тривожні, невпевнені в собі, нещасні, мають низьку самоповагу;
вони схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство;
вони часто не мають жодного близького друга та успішніше спілкуються з дорослими або з молодшими за віком, ніж із однолітками;
якщо це хлопчики, вони можуть бути фізично слабшими за своїх ровесників.

Діти, що стали жертвами булінгу, проявляють наступні (у тому числі патологічні) особливості поведінки:

вони прикидаються хворими, щоб уникнути походу до школи;
бояться самостійно йти до школи та зі школи, просять проводити їх, спізнюються на уроки;
їхня поведінка значно змінюється у бік віктимності;
в них спостерігаються явні симптоми страху, що полягають у порушеннях сну і апетиту, нічному крику, нервовому тику, відлюдкуватості і скритності;
в них виявляють рваний одяг або пошкоджені речі;
вони часто просять дати грошей, або крадуть їх;
в них знижується якість навчання, вони втрачають інтерес до улюблених занять;
мають постійні ссадини, гематоми, синці та інші травми;
вони мовчазливі, не бажають йти на контакт;
як прояв крайнього ступеню: можуть здіснити суїцид.

Характерними рисами спостерігачів учені відзначають відчуття провини та відчуття власного безсилля.

Найчастіше переслідувач, агресор – найпопулярніша особистість у школі або у класі, у якої багато друзів і партнерів, він сильний фізично й енергетично, виділяється зовнішністю, одягом, манерою поведінки, можливо, економічним і соціальним статусом. Він твердий, холодний, емоційно-чуттєво недорозвинений, біль інших його не хвилює. Деякі психологи фіксують увагу не стільки на індивідуальних властивостях такої дитини, скільки на її місці в групі.

На противагу — ті діти, які активно не включені в групові процеси, тримаються осібно, менш товариські, як правило, є аутсайдерами, та їх (інколи більш обдарованих і талановитих) не люблять у групі. Ці діти по природі не агресивні, їх поведінка часто викликає роздратування у багатьох однокласників, що робить їх легкою здобиччю і жертвами булінгу та сприяє закріпленню соціально невигідних психологічних рис і стилю поведінки. Дитина-жертва найчастіше самотня, слабкіша фізично, соціально нестійка, нестабільна, по природі може бути відособленою, тихою, може мати відмінні від інших риси характеру: тонку душевну конструкцію, уразливість, плаксивість, добродушність, не конфліктність, поступливість та навіть улесливість. Друзі у такої дитини нечисленні, або і взагалі відсутні від страху за себе.

Ці діти не можуть постояти за себе у класі. У таких випадках знаходиться особа, яка бере на себе роль виконавця групової волі. У результаті виникає булінг.

Зазвичай жертвами шкільного булінгу стають діти, які мають:

— фізичні недоліки: носять окуляри, діти зі зниженим слухом, із порушеннями опорно-рухового апарату; діти, які фізично слабші за своїх однолітків; мають надто низький або надто високий зріст;

— особливості поведінки: замкнуті, відсторонені, тривожні, імпульсивні, плаксиві, нещасливі, діти з проблемних сімей та діти із заниженою самооцінкою;

— особливості зовнішності: руде волосся, ластовиння, клаповухість, криві ноги, особливості форми голови, надмірну чи наднизьку вагу тіла;

— недостатньо розвинені соціальні навички: не вміють спілкуватись з однолітками, часто не мають друзів, перебувають під надмірною гіперопікою батьків, невпевнені у собі, відчувають беззахисність;

— відчувають страх перед школою: мають негативне ставлення до школи внаслідок неуспішності у навчанні, підвищену тривожність та невпевненість, страх відвідування окремих навчальних предметів;

— відсутність досвіду життя в колективі: домашні діти, що не відвідували дитячий садок, мають нерозвиненість комунікативних навичок;

— хвороби: епілепсія, енурез, заїкання, дислалія (порушення вимови), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання);

Практично в усіх країнах булінг більш поширений серед хлопчиків, ніж серед дівчаток, і його жертвами також частіше стають хлопчики. Це не просто пустощі або грубість, а особлива форма взаємин, що потребує психологічної допомоги.

Булінг у шкільному середовищі впливає на підлітка таким чином, що він не засвоює поняття моралі як суспільного явища, тому в процесі діяльності, організованої взаємодії між школярами не відбувається усвідомлення відповідальності один перед одним та перед колективом.

Шкільний булінг за своєю природою є складним, системним та комплексним соціально-психологічним явищем, яке розвивається в ситуації ворожості, конфліктності, страху. На агресивні та жорстокі прояви поведінки булерів впливають наступні чинники:

культ насильства у суспільстві;
негативний вплив кіно, телебачення та інших ЗМІ;
низький рівень виховання учнів «групи ризику»;
байдужість з боку батьків;
комп’ютерні ігри, що мотивують на насильство.

Саме у середній школі відбувається збільшення кількості випадків виникнення та прояву булінгу. Проявляється булінг, як правило, в позаурочний час та у неконтрольованих дорослими місцях. Булінг є внутрішньогруповим процесом та передбачає специфічну групову динаміку.

Окрім лікарів, психіатрів, психологів, які займаються зазвичай уже з тими, хто піддався цькуванню та знущанням з боку своїх однолітків або однокласників, до вивчення й профілактики цього явища повинні, безперечно, долучатись учителі, соціальні педагоги, шкільні психологи та батьки школярів.

Профілактика булінгу передбачає роботу за наступними напрямками:

Ознайомлення шкільної громади з особливостями поширення масових негативних явищ серед учнів загальноосвітніх шкіл та загальноприйнятими у світі поняттями «булінг», «третирування», «цькування» з огляду на розуміння проблеми насильства над дітьми та його видами (висвітлення матеріалів на педагогічних радах, засіданнях методоб’єднань класних керівників, батьківських зборах).
Просвітницька робота фахівців соціально-психологічної служби школи серед дітей та учнівської молоді щодо попередження насильства з використанням основних форм просвітницької роботи, а саме: лекційної роботи, міні-лекцій, круглих столів, бесід, диспутів, годин відкритих думок, усних журналів, кінолекторіїв, організації конкурсів, фестивалів, акцій, створення клубів із правових знань, організації на базі навчального закладу консультативних пунктів, де всі учасники навчально-виховного процесу можуть отримати консультації практичного психолога, соціального педагога, де можна провести зустрічі з працівниками правоохоронних органів.
Формування правосвідомості і правової поведінки учнів, відповідальності за своє життя, розвиток активності, самостійності, творчості учнів, створення умов для самореалізації особистості школярів.
Формування у педагогів та батьків навичок ідентифікації насильства як у своїй поведінці, так і в поведінці дітей з метою формування умінь виокремлювати існуючу проблему.
Створення у шкільному середовищі умов недопущення булінгу та відповідного середовища в освітній установі для профілактики та боротьби з негативними соціально-педагогічними наслідками цього явища.
Зміцнення захисних сил особистості та організму в протистоянні цькуванню як для умовно здорових дітей та підлітків, так і для тих, які вже мають соматичну або психічну патологію.
Проведення бесід з підлітками з метою профілактики булінгу, виступи провідних спеціалістів у системі профілактичної роботи щодо подолання різноманітних форм агресивної поведінки серед підлітків.
Визначення переліку організацій, установ, що допоможуть у розв’язанні даної проблеми.
Проведення конкурсів соціальної реклами та інформаційних буклетів з проблем профілактики негативних тенденцій у молодіжному середовищі.
Розробка пам’ятки для учнів «Скажімо насильству НІ».
Розробка програми роботи щодо профілактики булінгу серед підлітків.
Затвердження плану діяльності програми «Профілактика булінгу серед підлітків» у структурі діяльності соціально-психологічної служби школи: вибір основних напрямів профілактичної діяльності; форм і методів роботи; визначення професійних обов’язків суб’єктів соціально-педагогічної роботи.
Проведення соціально-педагогічних тренінгів, відеолекторіїв.
Планування узгодженої діяльності суб’єктів соціально-педагогічної діяльності (учителів, соціальних педагогів, практичних психологів, волонтерів).
Налагодження співпраці з центром соціальних служб сім’ї, дітей та молоді, службами у справах дітей, представниками ВНЗ, ЗМІ, позашкільними установами, недержавними організаціями.
Використання засобу шкільної медіації — вирішення конфліктних ситуацій шляхом примирення сторін за участі медіаторів через знаходження оптимального варіанта подолання проблеми, що задовольняє обидві сторони, за взаємного бажання сторін знайти вихід із ситуації.
Робота з волонтерами: організація зустрічей волонтерів з представниками соціально-психологічної служби школи, вчителями, учнями та їхніми батьками, ознайомлення з ефективними формами та методами превентивної роботи.

В рамках профілактичної роботи у школі за представленими напрямками ми проводимо наступні заходи з попередження проявів булінгу, які мають систематичний характер:

Круглий стіл із застосуванням медіа-презентації з вчителями школи на тему:«Психолого-педагогічна робота з подолання булінгу в підлітковому віці».
Виступ психолога та соціального педагога на засіданні членів батьківських комітетів класів, батьківській конференції, батьківських зборах на тему «Булінг: причини, наслідки, методи профілактики та подолання негативного явища».
Анкетування учнів з метою виявлення проявів насильства (див. додаток 1).
Семінар з елементами тренінгу для учнів 6 — 9 класів «Профілактика булінгу серед підлітків» з метою формування в учнів громадянської відповідальності за наслідки асоціального способу життя.
Бесіди психолога, соціального педагога з учнями на тему: «Я – повноцінна особистість держави», «Життя без агресії», «Дізнайся про свої права та обов’язки» з метою формування прагнення підлітків до ведення здорового способу життя; обізнаності учнів у негативізмі булінгу та його наслідків, попередження насильницької поведінки учнів.
Тренінги з учнями на тему на вибір: «Як я вмію стримувати негативні емоції. Профілактика проявів агресії», «Умій сказати НІ», «Ми проти насильства у школі», «Формування навичок комунікації», «Формування відповідальності щодо власної поведінки», «Ми – проти агресії».
Проведення зустрічей, круглих столів, диспутів, годин відкритих думок, конференцій для неповнолітніх зі шкільним офіцером поліції, спеціалістами правоохоронних та кримінальних відділів поліції, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій на тему «Ми — за життя без насильства», «Права та обов’язки школярів» тощо.
Запровадження програми правових знань у формі гурткової та факультативної роботи.
Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.
Створення на базі школи алгоритму реагування на випадки насильства серед дітей: чіткий алгоритм можливих дій, відповідальності та компетенції вчителя, представників адміністрації, психолога і соціального педагога; встановлення їх ролі та обсягу обов’язків у цьому алгоритмі.
Бесіди з батьками учнів щодо профілактики булінгу та правил спілкування з дітьми, що потерпають від третирування (див. додаток 2).
Виготовлення та розповсюдження учнями профілактичних та пропагандистських буклетів «Явище булінгу – руйнація суспільства».
Розробка та використання в роботі соціально-психологічної служби школи «Пам’ятки школяру» (див. додаток 6).

Працівники школи мають реагувати на прояви булінгу за відповідною схемою:

Технології реагування працівників школи на виявлені або встановлені факти булінгу:

При встановленні факту або підозрі на наявність булінгу батьки або вчитель повідомляє про це адміністрацію закладу.
Адміністрація спільно із соціально-психологічною службою школи невідкладно реагує на представлені факти.
Безпосередня робота класного керівника, практичного психолога та соціального педагога з булерами та жертвами.
Бесіда з учнями класу щодо з’ясування проявів булінгу.
Бесіда окремо з булерами та окремо з жертвами третирування.
Бесіда окремо з батьками булерів та окремо з батьками жертв булінгу щодо ситуації, що склалася та визначення шляхів її подолання.
Відпрацювання навичок поведінки жертв та виведення їх зі стану жертви.

Рекомендації класному керівникові у випадку, якщо цькування в класі вже почалося:

Важливо оголосити дітям, як ви до цього ставитеся. Говоріть не про жертву, а про кривдників, фокусуйтеся на їх неприпустимих якостях. Наголосіть, що ви будете дуже засмучені, якщо дізнаєтеся, що у вашому класі є діти, яким приємно когось ображати і мучити. Твердо акцентуйте, що така поведінка неприпустима, і ви в своєму класі цього терпіти не маєте наміру. Зазвичай цього буває достатньо, щоб кривдники принишкли (вони часто боязливі). На тлі затишшя можна приймати заходи по підвищенню статусу дитини-жертви і знайти для нього комфортне місце у класному колективі.

Перш за все поговоріть з дитиною, що постраждала та виступає в ролі жертви. Поясніть їй, що ви не зможете захищати її, якщо не будете твердо впевнені, що сама вона не провокує булерів. Скажіть, що вам дуже важливо бути справедливим вчителем і нікого не карати марно; візьміть з дитини слово, що вона не буде переходити до помсти, навіть якщо її дражнять. По-друге, підкажіть дитині, як краще поводитися, щоб булери швидше припинили третирування. Кривдники отримують задоволення не від самого процесу виголошення образливих слів, а від ефекту, якого досягають. Коли жертва плаче, сердиться, намагається заперечувати, тікає, вони відчувають свою владу над нею. Якщо ж колишня жертва відповідає сама весело і технічно, її перестають цькувати.

Поведінка дорослих (вчителів, психологів, соціальних педагогів та батьків) у спілкуванні з жертвами третирування має відповідати певним вимогам, оскільки від їхнього ставлення до проблеми та уміння контактувати з дитиною залежить вирішення ситуації. Дорослі, коли дитина повідомила, що вона є жертвою боулінгу, мають говорити:

Я вірю тобі.Це допоможе дитині зрозуміти, що ви готові допомогти їй вирішити цю проблему;
Мені дуже шкода, що це вібдбулося з тобою.Дитина відчуватиме, що ви намагаєтеся зрозуміти її почуття.
У цому немає твоєї провини.Дитина розуміє, що вона не самотня в подібній ситуації, що деяким її одноліткам також доводиться відчувати або спостерігати різні варіанти залякувань, цькувань та агресії протягом навчання. Головне на цьому єтапі – спрямувати зусилля на подолання проблеми.
Добре, що ти зумів сказати мені про це.Це впевнить дитину в тому, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу та підтримку.
Я люблю тебе і намагатимусь зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека.Це допоможе дитині відчути допомогу, захист та дасть надію на покращення ситуації.

Пропонуємо перелік заходів, які повинен вжити педагог, щоб уникнути ситуації появи аутсайдера в дитячому колективі:

— з самого першого дня роботи з класом слід припиняти глузування над невдачами ровесників. Всі ми можемо помилятися, і кожен з нас має право на помилку;

— також слід уникати висміювання, перехвалювання, наклеювання ярликів та зайвого порівняння дітей, не допускати віддавання переваги деяким учням, не підтримувати глузувань, насмішок на адресу певних осіб, суворо припиняти їх, розбір помилок необхідно робити не називаючи прізвищ або індивідуально;

— підтримувати дітей, що стали жертвами;

— якщо репутація дитини якимось чином зіпсована, необхідно дати їй можливість показати себе у вигідному світі, підтримати її досягнення;

— треба заохочувати дитину приймати участь у загальних заходах;

— непопулярних дітей дуже травмує ситуація, коли при розподілі на пари їх ніхто не обирає; якщо команда програє також можуть звинуватити цю дитину; треба продумувати вибір командних ігор та заходів;

— планомірно працювати з родинами, обов’язково цікавитися у батьків про проблеми дитини (заїкання, енурез, інші хвороби);

— підтримувати в учнів адекватну самооцінку;

— контролювати ситуації виникнення цькування та невідкладно реагувати на них;

— у разі виявлення булінгу — невідкладно поговорити з переслідувачами та з’ясувати, чому вони пристають до жертви, звернути увагу на почуття жертви;

— вчити учнів бути толерантними, емпатійними до однокласників, вміти допомагати та підтримувати один одного у скрутних ситуаціях, вміти регулювати власну поведінку, не піддаватися на провокацію, вміти сказати «ні», не терпіти знущань, не соромитись привернути увагу до себе та своїх проблем, звертатись по допомогу до дорослих;

— акцентувати увагу учнів на дотриманні правил поведінки у школі.

Додаток 4

Алгоритм діяльності практичного психолога

при виникненні ситуацій булінгу:

Ознайомлення учасників навчально-виховного процесу з нормативно — правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.
Ініціювання, обговорення та планування спільних дій адміністрації, соціально-психологічної служби, педагогічного колективу, учнівського самоврядування та батьківської громадськості, спрямованих на подолання виявлених недоліків у роботі навчального закладу з окресленої проблеми.
Накопичення матеріалів, що підтверджують актуальність проблеми у певному класі. Збір необхідної інформації психологом та соціальним педагогом про прояви булінгу серед підлітків у загальноосвітньому навчальному закладі.
Діагностика психологічної атмосфери, системи взаємостосунків між однокласниками, соціометрія у класних колективах, де виявлено булінг.
Виявлення булерів, а також — реальних та потенційних жертв.
Створення умов недопущення явища булінгу.
Швидке і грамотне роз’єднання жертви з відповідними стресовими впливами булерів.
Роль учителя у такому алгоритмі має бути чітко визначена і досить обмежена. Учитель має надавати дитині-агресору та постраждалій дитині лише первинну допомогу, а потім передавати її фахівцям соціально-психологічної служби школи.
Узагальнення результатів спостережень та діагностики психологічної атмосфери у класному колективі.
Визначення переліку можливих дій, спрямованих на припинення агресивної поведінки учнів. Вибір найефективніших способів досягнення мети.
Індивідуальна або групова (за необхідністю) психологічно-корекційна робота з жертвами булінгу.
Проведення семінарів, тренінгів, круглих столів, годин відкритих думок, бесіди з учнями щодо переваги здорового мікроклімату у класному колективі над проявами насильства.
Коригування наявних агресивних форм поведінки булерів та формування нових форм поведінки учнів переважно за допомогою прикладу педагогів.
За необхідності — залучення іншіх фахівців: психологів, психотерапевтів, представників служб у справах дітей, кримінальної поліції, громадських організацій тощо.
Формування у педагогів навичок ідентифікації насильства як у своїй поведінці, так і в поведінці дітей з метою формування єдиного погляду на існуючу проблему. Недопущення проявів психологічного насильства до дітей з боку вчителів у вигляді порівнянь, навішування ярликів, ігнорування почуттів дітей та їхніх скарг на цькування.
Подолання егоцентризму в учнів та розвиток у них емпатійних якостей, асертивних та гуманістичних комунікативних здібностей, адекватної самооцінки, самоконтролю та здатності до саморозвитку, критичності мислення, соціальної адаптованості та індивідуальних механізмів подолання важких станів і переживань.
Формування у жертв булінгу ціннісного ряду, способів соціалізації, стійкого ставлення до негативних явищ та негативних почуттів.
Робота з класним колективом з корекції поведінки, покращення взаємостосунків та надання допомоги дитині-агресору та дитині — жертві.
Робота з дітьми що мають прояви агресивної поведінки спрямована на:

— заміщення агресії серед дітей, які схильні до агресивного ставлення до інших;

— розвиток соціальних та комунікативних навичок, індивідуального виявлення та призупинення проявів агресії, заміни агресивної поведінки на асертивну, формування та розвиток загальнолюдських моральних цінностей, толерантності.

— корекцію взаємовідносин з оточуючими;

— подолання характерної риси агресорів — егоцентризму;

— розвиток стійкого і виразного інтересу до якого-небудь виду діяльності;

— виховання вольових рис характеру: уміння доводити справу до кінця, досягати поставленої мети, уміння стримувати себе у конфліктній ситуації;

— тренування уваги, спокою, терпіння;

— формування вміння аналізувати свої почуття і почуття інших людей, а також вміння із розумінням ставитися до індивідуальних відмінностей у різних людей, виробляти навики справлятися з міжособистісними проблемами цивілізованим шляхом;

— не доручати дітям із вираженою агресивністю керівництво однолітками чи молодшими дітьми — це може спровокувати прояви жорстокості;

— зняття емоційної та м’язової напруги за допомогою елементів арт-терапії, малювання, ліплення, орігамі, роботи з кляксами, слухання музики, споглядання картин, використання «мішечку для крику», рухливих ігор, маніпуляції зі старим папером або газетами, «листками гніву», робота з легенькими м’ячиками, які можна кидати в мішень, м’якими подушками, які можна копати, жбурляти, штовхати;

— навчання навичкам розпізнання і контролю негативних емоцій, формування у дітей потреби говорити про свої проблеми, профілактика накопичення негативних емоцій за допомогою методики «Камінчик у черевичку»;

— формування здатності до емпатії, довіри, співчуття застосування технології «Я — повідомлення», яка дозволяє щиро говорити про свої почуття та емоції, не звинувачуючи ні в чому інших людей.

Наведений матеріал дає змогу комплексно працювати з проблемою булінгу у шкільному середовищі.

Додаток 1

Анкета для учнів

(для виявлення проявів насильства)

Любий друже! Дай, будь-ласка, відповіді на питання, по можливості чесно та відверто. Опитування анонімне, за свою відвертість ти ні в якому разі не постраждаєш.

Запитання	Так	Ні	Не знаю
1. Як ти вважаєш,чи потрібно реагувати на насильство (якщо воно скоєне на твою адресу)?
2. Чи є насилля з боку школярів у твоєму класі?
3. Учні, схильні до різноманітних проявів агресивної поведінки, та булінгу є у твоєму класі?
4. На вашу думку, психологічне насильство при третируванні переважає над фізичним?
5. Чи завжди суб’єкти, що скоюють насильство є покараними?
6. Особисто ти ставишся до проявів агресії негативно?
7.Таке негативне явище, як булінг, можна проігнорувати?
8. Булінг, на твою думку, один із найбільш негативних проявів не схвалюваної з боку суспільства поведінки.
9. Негативні звички (куріння,алкоголь,наркотики) – є основним джерелом виникнення булінгу?
10. Як ви думаєте,чи можна уникнути насильства у школі?
11. Ти можеш протистояти тиску з боку булерів?
12. Ти знаєш, до кого звернутись по допомогу у випадку булінгу?
13. Ти зможеш підтримати жертву третирувань та цькувань?

Додаток 5

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в Бабинецькій ЗОШ І-ІІ ступенів та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

1.У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

Заява подається у письмовому вигляді на ім’я керівника освітнього закладу відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Право подати заяву мають здобувачі освіти, їх батьки, педагоги, інші учасники освітнього процесу. Заява заповнюється державною мовою, розбірливим почерком. Виправлення не допускаються. У заяві необхідно вказати: прізвище, ім’я, по батькові заявника, адресу фактичного проживання, контактний телефон; статус (постраждалий чи свідок булінгу); навести розгорнутий виклад фактів; інформацію щодо джерела отримання інформації; тривалість; дата подання заяви та особистий підпис.

2. Наказом по закладу освіти створюється Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) за участі педагогічних працівників, практичного психолога школи, батьків потерпілого та булера, керівника закладу, інших зацікавлених осіб.

3. Уповноважена особа закладу освіти у 3-денний період з моменту отримання заяви скликає засідання Комісії з розгляду випадків насильства, булінгу (цькування).

4. Уповноважена особа у разі виникнення підозри, або отримання заяви щодо насильства, булінгу, жорстокого поводження з дитиною/працівником закладу освіти або якщо є реальна загроза його вчинення (удома, з боку однолітків, з боку інших) проводить зустріч із особою, стосовно якої є інформація про жорстоке поводження, намагається розговорити, встановити контакт, довірливі стосунки та надати емоційну підтримку; проявити інтерес, дружелюбність, щирість, теплоту і симпатію, постраждала особа має відчути, що її дійсно чують і розуміють. У процесі розмови, якщо особа підтверджує факт жорстокого поводження чи насильства щодо неї, уповноваженій особі необхідно з’ясувати терміни подій, які відбулися, та отримати їх опис.

5. Комісія з розгляду випадків насильства, булінгу (цькування) у 7-денний період з моменту отримання заяви проводить розслідування, з’ясовує всі обставини та за результатами розслідування приймає відповідне рішення та рекомендації. За підсумками роботи комісії складається протокол.

6. Для прийняття рішення та вжиття відповідних заходів реагування результати проведеного розслідування узагальнюються наказом по закладі освіти.

7. Якщо випадок цькування був одноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу. Результат розслідування та рішення комісії доводиться керівником закладу до відома постраждалого. У випадку, якщо постраждалий не згодний з рішенням комісії, керівник закладу повідомляє про право звернутися із заявою до органів Національної поліції України.

8. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

9. Уповноважена особа або особа, яка її замінює у разі відсутності відповідно до наказу про склад комісії, згідно з протоколом засідання комісії відповідає за виконання та моніторинг запланованих заходів відновлення та нормалізації психологічного клімату в закладі освіти та визначених рекомендацій для учасників булінгу (цькування).

10. Рішення Комісії з розгляду випадків булінгу реєструється в окремому журналі (паперовий вигляд) з оригіналами підписів усіх її членів.

11. Не залежно від рішення комісії, керівник закладу забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від нього.

12. Педагогічні працівники, які працюють з класом чи групою, у якій зафіксовано випадок булінгу (цькування), забезпечують:

- виконання рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти щодо доцільних методів навчання та організації роботи з учнями, причетними до булінгу (цькування) та їхніми батьками (законними представниками);

- дотримання правил поведінки учасниками освітнього процесу в закладі освіти, визначених статутом закладу освіти, законодавством;

- виробляють спільно з здобувачами освіти правила взаємодії класу чи групи під час освітнього процесу.

13. Батьки здобувачів освіти (законні представники) зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

14. За виконання та моніторинг запланованих заходів відновлення та нормалізації психологічного клімату в закладі освіти та визначених рекомендацій для учасників булінгу (цькування) відповідає уповноважена особа або особа, яка її замінює у разі відсутності відповідно до наказу про склад комісії.

15.Визначаються відповідальні особи, причетні до булінгу (цькування) та накладаються адміністративні стягнення.

Цькування неповнолітнього карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 та 1700 гривень відповідно) або громадськими роботами від 20 до 40 годин. Така ж поведінка, вчинена групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, передбачає штраф від 1700 гривень до 3400 гривень або громадськими роботами від 40 до 60 годин.

За булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

Якщо директор закладу освіти не повідомить уповноважений підрозділ органів Національної поліції України про відомі йому випадки цькування учасників освітнього процесу тягне за собою накладання на нього штрафу від 50 до 100 неопадоткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 % заробітку

Додаток 6

Алгоритм дій на випадок виявлення факту булінгу (або загрози його виникнення)

Інцидент розглядається одразу працівником, який став очевидцем, або до кого надійшло звернення з приводу булінгу;
Заклад освіти надає підтримку особі, яка стала жертвою булінгу, забезпечуючи припинення будь-яких дій, які можуть створювати фізичний та психологічний тиск;
Школа повідомляє батькам;
Представник керівництва спілкується з усіма сторонами конфлікту;
За необхідності застосовують дисциплінарні заходи, які передбачені Статутом або іншими дисцилінарними документами/політиками школи;
Практичний психолог(за відсутністю- класний керівник) працює з ініціатором/ініціаторами та свідками випадку булінгу.

Додаток 7

Процедура подання учасниками освітнього процесу заяви

про випадки булінгу (цькування) в школі.

Якщо Ви або учень (учениця) школи стали жертвою булінгу (цькування) чи були свідками такого діяння або отримали достовірну інформацію про нього, то необхідно обов’язково повідомити про це директора, подавши заяву.

Зразки заяв учнів

Директору Циганської ЗОШ І-ІІІ ступенів

імені Івана Франка

(ПІБ директора)

(прізвище, ім’я, учня/учениці,клас)

(назва населеногоо пункту)

Контактний телефон:________________________

Заява

Я, (ПІБ учння/учениці, вказати клас) повідомляю, що учень або учні (вказати ПІБ учня, клас) мене ображає/обраають. Це виражається в тому,що … (перерахувати види образ і цькувань), які були застосовані до мене.

Прошу допомогти у вирішенні даної ситуації, що склалася.

Дата, підпис.

Заява

08 лютого 2019 року на перерві ______ПІП в присутності учнів словесно мене образила та нанесла тілесні пошкодження. Це призвело до нервового зриву, відмови бути присутнім на уроках. Звертаю Вашу увагу на те, що _____ПІП не вперше застосовує такий вид цькування по відношенню до мене та до інших учнів класу. Прошу вивчити факти, зазначені у заяві, та захистити мене від жорстокого поводження і психічного насилля з боку однокласниці __________ПІП.

Дата П.І.П.

Зразок заяви батьків

Директору Циганської ЗОШ І-ІІІ ступенів

імені Івана Франка

(ПІБ директора)

(прізвище, ім’я, по батькові батька/матері)

(назва населеногоо пункту)

Контактний телефон:________________________

Заява

Я, (ПІБ батьків) батько (мати) учня(учениці) ПІБ учня/учениці , (вказати клас) повідомляю, що учень або учні (вказати ПІБ учня, клас) ображає/ображають мою дитину. Це виражається в тому,що … (перерахувати види образ і цькувань), які були застосовані до неї.

Прошу допомогти у вирішенні даної ситуації, що склалася.

Дата, підпис.

Термін розгляду заяви до 30 днів.

Процедура розгляду заяви:

1. Після отримання заяви директор видає розпорядження про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

2. Для прийняття рішення за результатами розслідування директор наказом створює комісію з розгляду випадків булінгу та скликає її засідання. До складу комісії можуть входити педагоги, батьки учнів причетних до булінгу та інші зацікавлені особи.

3. Якщо комісія визнала, що мало місце цькування, а не одноразовий конфлікт чи сварка, то директор школи обов’язково робить повідомлення до уповноваженого підрозділу органів національної поліції та Службу у справах дітей Борщівської районної державної адміністрації (якщо булінг стосується неповнолітніх).

4. Якщо комісія не кваліфікує діяння як цькування, а постраждалий не згодний з цим, то він може звернутись із заявою до органів Національної поліції. Таке право має і директор в разі незгоди із рішенням комісії.

5. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з підписами всіх членів комісії.

Додаток 8

П А М ‘ Я Т К А Ш К О Л Я Р У

Привіт, Друже!

Чи знаєш ти, як захистити себе і своїх друзів?

Як ти можеш захиститися від булінгу?

За що несеш відповідальність перед Законом?

Ознайомся з цією пам’яткою, дізнайся про свої права і обов’язки вже сьогодні!

Від самого народження ти маєш право:

на життя: ніхто не може позбавити тебе життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань;

на охорону здоров’я: ти можеш звернутися за безкоштовною кваліфікованою правовою або медичною допомогою до закладів охорони здоров’я;

на свободу та особисту недоторканість: тебе ніхто не може заарештувати або тримати під вартою інакше як за рішенням суду. Однак, якщо тобі вже виповнилося 14 років і має місце тяжкий злочин, відносно тебе може застосовуватися утримання під вартою як тимчасовий запобіжний захід. Якщо протягом 3 діб з моменту затримання тобі не вручено рішення суду про тримання під вартою, тебе повинні негайно звільнити;

на освіту: ти маєш право безкоштовно отримувати освіту у дошкільному, загальноосвітньому, професійно-технічному, вищих навчальних закладах державної і комунальної форм власності, а також на отримання державної стипендії;

на майно: майно, яке тобі придбали батьки для навчання, виховання (одяг, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є твоєю власністю. Якщо тобі від 10 до 14 років, належним тобі майном управляють батьки. Якщо тобі від 14 до 18 років, ти маєш право вчиняти будь-які угоди, навіть купівлі-продажу транспортного засобу і нерухомого майна, але за письмовою нотаріально посвідченою згодою батьків або з дозволу органу опіки і піклування;

на працю: якщо тобі вже виповнилось 14 років, ти за згодою одного з батьків можеш працювати у вільний від навчання час (наприклад на канікулах), але лише після попереднього медичного огляду. Якщо тобі вже виповнилось 15 років та коли ти маєш згоду одного із батьків, тебе також можуть прийняти на роботу. Самостійно ти можеш влаштуватись на роботу, якщо тобі уже виповнилось 16 років. Ти маєш право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом;

на відпочинок: ти маєш можливість у вільний від навчання або роботи (якщо ти вже працюєш) час відпочивати, тобто займатись своїми улюбленими справами (грати в футбол, ходити в кіно). Якщо ти вже працюєш, тобі повинна бути надана щорічна відпустка в літній час або за твоїм бажанням у будь-яку іншу пору року;

на повагу до своєї гідності та захист від усіх форм насильства: будь-яка людина, ким би вона не була (одним із твоїх батьків, однолітків, вчителів, сусідів) не має права поводитись з тобою жорстоко, принижувати твою гідність, експлуатувати, включаючи сексуальні зловживання, втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин; використання для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо. Стаття 16 Конвенції ООН про права дитини визначає, що жодна дитина не може бути об’єктом незаконного посягання на її честь і гідність.

Захист прав дитини – це, перш за все, завдання держави!

У разі, якщо до тебе вчинено насильство, ти маєш право звернутись до державних органів за допомогою! Дитина має право на захист від втручання або посягання.

Ти – людина!

Ніхто і нічим не може виправдати жорстоке поводження з тобою, наприклад, побиття, знущання. Навіть якщо таким чином тебе виховують батьки, вчителі чи старші діти. Жорстоке, нелюдське, таке, що принижує твою гідність, поводження чи покарання – це порушення твоїх прав. Статтями 28 та 52 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню.

Ти маєш право на свободу, особисту недоторканність: стаття 10 Закону України «Про охорону дитинства» гарантує кожній дитині право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.

Ти можеш вільно виражати свої думки та погляди, не боячись бути покараним за це. Разом з тим, ти маєш пам’ятати, що твої відносини з батьками, вчителями, однолітками мають ґрунтуватися на взаємоповазі і справедливості, виключаючи приниження честі та гідності.

Держава зобов’язана захищати твої права:

Якщо хтось (учні, вчителі або навіть батьки) вчиняє над тобою будь-яке насильство, принижує тебе чи ображає, ти повинен звернутися зі скаргою про порушення твоїх прав до органу опіки і піклування; служби у справах дітей; центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; закладів охорони здоров’я; органів та установ освіти; відділів поліції, а також через представників – до суду. Статтею 10 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що діти мають право особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів та зі скаргами про їх порушення.

За твою безпеку в школі відповідає директор:

Якщо директор школи не забезпечить безпечні та нешкідливі умови для навчання, праці та виховання учнів у навчальному закладі, то він нестиме за це відповідальність відповідно до чинного законодавства. Статтею 26 Закону України «Про освіту» встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання у навчальних закладах покладається на їх власника або уповноважений ним орган, керівника навчального закладу.

Вчителі зобов’язані поважати і захищати тебе:

Вчителі та інші працівники школи повинні з повагою ставитись до тебе і не повинні вдаватись до покарань, що принижують твою гідність, зокрема таких, як словесні приниження, ставлення учня в куток, побиття тощо. Також вони повинні захищати тебе від погроз та фізичного насильства з боку інших осіб, в тому числі твоїх однолітків і батьків, і запобігати вживанню дітьми алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам. Стаття 56 Закону України «Про освіту» зобов’язує педагогічних та науково-педагогічних працівників дотримуватися педагогічної етики, моралі, поважати гідність дитини, учня, студента; захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам.

За ненадання тобі допомоги вчитель відповідатиме перед законом

Вчителі та керівництво школи несуть відповідальність перед законом, якщо вони порушують твої права. Якщо ти звернувся до вчителя для того, щоб захиститись від фізичного та психічного насильства, а він залишив це без уваги – за це його може бути притягнено до відповідальності. Статтею 47 Закону України «Про загальну середині освіту» встановлено, що посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про загальну середню освіту, несуть відповідальність і порядку, встановленому законами України.

Пам’ятай про свою відповідальність перед законом!

До 14 років ти не несеш відповідальності за заподіяну матеріальну або фізичну шкоду – її несуть твої батьки або інші особи, під наглядом яких ти знаходишся. Саме вони мають відшкодувати шкоду, яку ти завдав іншій людини. Якщо ти завдав шкоди спільно з однолітком, її відшкодування покладається на ваших батьків у відповідних частках.

З 14 років ти відповідаєш за завдану шкоду самостійно у повному обсязі! Також по досягненні 14 років ти несеш кримінальну відповідальність за тяжкі злочини.

Якщо тобі 16 років, тебе можуть притягнути до адміністративної та кримінальної відповідальності!

Рекомендації учням щодо уникнення булінгу:

Намагайся підтримувати стосунки з усіма учасниками колективу. Не розпускай плітки, а почувши плітку, не переказуй її іншим. Відстоюй свою думку, не дозволяй принижувати себе. Підтримуй традиції колективу. Бери участь у спільних колективних заходах. Якщо виникають проблеми у стосунках з однолітками або вчителями, звернися до дорослих яким и довіряєш (до класного керівника, психолога,).

Поради дітям

Ось кілька стратегій, які можуть допомогти тобі покращити ситуацію і своє самопочуття, зумовлене тим, що відбувається:

Уникай агресора та перебувай у товаристві друзів.Не заходь у туалет, якщо булер знаходиться там, не ходи в роздягалку, коли немає нікого поруч. Постійно перебувай у товаристві приятеля, щоб не залишатись наодинці з недругом. Перебувай в оточенні приятелів у коридорах або на перерві – скрізь, де можна зустріти булера, по дорозі додому, у транспорті,. Запропонуй те ж саме своєму другу.
Стримуй гнів.Розхвилюватись у зв’язку зі знущанням природно, але саме цього й домагаються булери. Це дає їм змогу відчувати себе сильнішими. Намагайся не реагувати плачем, не червоній і не переймайся. Це вимагає великої кількості тренувань, але це корисна навичка дати відсіч агресору. Іноді корисно практикувати стратегію приведення себе в повну рівновагу, наприклад, рахувати до десяти, записувати свої гнівні слова на аркуші паперу, робити глибокий вдих або просто уходити. Іноді треба навчитися робити непроникний вираз обличчя, поки ти не позбудешся небезпеки (посмішка або сміх можуть провокувати агресора на нові третирування).
Дій хоробро, уходь та ігноруй агресора. Твердо й чітко скажи йому, щоб він припинив, а потім розвернись та піди. Намагайся ігнорувати образливі зауваження, наприклад, демонструй байдужість чи вдавай, що ти захоплений бесідою по мобільному телефону. Ігноруючи булера, ти показуєш, що він тобі байдужий. Зрештою, він, імовірно, утомиться діставати тебе.
Усунь провокаційні фактори. Якщо булер вимагає від тебе грошей на обід, принось обід із собою, кажи, що батьки не дають тобі грошей. Якщо він намагається відібрати твій музичний плеєр, айфон, планшет — не бери його до школи.
Розкажи дорослим про знущання. Учителі, психолог, соціальний педагог, класний керівник, директор школи, батьки допоможуть припинити знущання, а в разі її систематичного характеру – звернуться до компетентних органів захисту прав дитини.
Поговори з кимось, кому ти довіряєш: із працівниками школи, братом, сестрою або другом. Вони можуть запропонувати деякі корисні поради та виправити ситуацію, також це допоможе тобі відчути себе менш самотнім.

Пам’ятка для жертви булінгу

1. Не протиставляй себе колективу. Намагайся бути доброзичливою людиною, навіть із агресивно налаштованими до тебе членами колективу.

2. Не принижуй інших: не обзивайся, не вступай у бійку, не погрожуй.

3. Захищайся: твердо, не переходячи в атаку, не дозволяй принижувати себе, показуй, що можеш постояти за себе.

4. Наберись терпіння: те, що відбулося, не триватиме довго.

5. Розбирайся у причинах, але не займайся самоїдством, самознищенням, не звинувачуй себе ні в чому.

6. Говори впевнено, але тактовно, коли розмовляєш із булером, стій прямо, поводься спокійно, не бійся, не кричи та тим більше не счиняй бійку.

7. Кажи «НІ» і не почувай себе винним.

8. Шукай підтримки у працівників школи, друзів, батьків. Вони допоможуть тобі вистояти.

9. Не мовчи! Розповідай про знущання та насильство над собою. Це допоможе швидше припинити протиправні дії.

10. Звертайся до компетентних органів, що мають захищати твої права, отримуй інформацію щодо власного захисту .

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.

Додаток 9

Пам’ятка для батьків

Як зрозуміти, що вашу дитину піддають цькуванню

Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.
Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора. Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.
Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію.

Як припинити третирування дитини у школі та допомогти їй?

1 Перш за все необхідно вдома ліквідувати атмосферу, що сприяє перетворенню дитини на «жертву». Ніякої надмірної опіки чи, навпаки деспотизму, покарань та побиття за провину.

2.Окрім того необхідно обов’язково питати дитину, як справи у неї у школі, маючи на увазі не тільки оцінки, а й відносини з однокласниками. Обережно задавайте питання, оскільки цькування може бути не тільки відкритим, а й прихованим, пасивним, наприклад: небажання сидіти за однією партою, грати в одній команді, ігнорування тощо. Якщо ви відчули певні негаразди, поговоріть з дитиною та її класним керівником.

3. Якщо булінг уже відбувся, зважте його масштаби. Якщо це проблема між двома дітьми, яка може бути залагоджена власними силами, краще надати дитині можливість самостійно розібратись та навчитись відстоювати власні інтереси.

4. Якщо ж третирування набуло вже великих розмірів, проаналізуйте разом з дитиною, чи зможе вона сама захистити себе та відновити свій авторитет у класі. Наприклад, якщо дитину дражнять з-за надмірної ваги варто записати її у спортивну секцію.

5. Якщо ваша дитина дуже скромна та невпевнена у собі – допоможіть їй стати більш впевненою, адже підвищення самооцінки робить людину більш врівноваженою та терпимою до цькувань оточуючих. З’ясуйте, які гуртки відвідують її однокласники, чим займаються у позаурочний час. Можливо вашій дитині теж захочеться відвідувати якусь із цих секцій, у результаті чого вона зможе встановити контакт з деякими однокласниками. Заохочуйте дитину до активної участі у загальношкільних заходах, які зближують дітей та допомагають ім набути впевненості у собі.

6. У особливо важких випадках, якщо ваша дитина, з певних причин, стала ізгоєм у класі, приверніть увагу класного керівника та шкільного психолога до проблеми. В цьому випадку вам конче необхідною буде допомога фахівців.

7. І пам’ятайте: ваша любов та підтримка допоможуть дитині впоратися зі складною ситуацією.

Як батьки можуть допомогти дітям?

1. Якщо дитина розповідає вам про бешкетника, зосередьте увагу на комфорті та підтримці, не показуючи, наскільки ви засмучені. Діти часто не хочуть розповідати дорослим про залякування, тому що відчувають себе ображеними та приниженими або турбуються про те, що батьки будуть дуже перейматись і хвилюватись.

2. Іноді діти думають, ніби це їх власна провина, що, якби вони виглядали або вели себе по-іншому, то цього б не сталось. Іноді вони бояться, що, якщо розбишака дізнається, що вони комусь усе розповіли, то буде ще гірше. Інші побоюються, що їхні батьки не повірять їм чи не робитимуть жодних дій у цьому напрямі. Або ж діти хвилюються, що батьки змусять їх дати відсіч бешкетнику, якого вони бояться. Хваліть дитину за те, що вона набралася сміливості порозмовляти про це. Переконайте її, що вона не самотня – багато людей отримують свою порцію знущань у певний момент. Підкресліть, що погано робить бешкетник, а не сама дитина. Переконайте сина чи доньку в тому, що ви придумаєте, як правильно вчинити в цій ситуації, разом врахуєте всі тонкощі.

3. Іноді старший брат, сестра або друг можуть допомогти впоратися із ситуацією. Вашій дитині може бути корисно почути, як її старшу сестру, яку вона обожнює, дражнили через її зубні брекети і як вона впоралася з цим. Старший брат або друг може також дати деяке уявлення про те, що відбувається у школі або там, де трапляються знущання, і допоможе придумати краще рішення.

4. Сприймайте серйозно побоювання дитини, що знущання будуть ще гіршими, якщо задирака дізнається, що ваша дитина розповіла про них. В першу чергу варто зв’язатися з класним керівником та шкільним психологом. Іноді корисно звернутися до батьків агресора. В інших випадках Якщо ви вже випробували ці методи і все ще хочете порозмовляти з батьками дитини-булера, краще зробити це в офіційних умовах, наприклад, у присутності адміністрації школи.

5. У нашій країні є закони і правила, що захищають від знущань насильства. Кривдники або їхні батьки несуть відповідальність за скоєні порушення. У деяких випадках, якщо у вас є серйозні побоювання із приводу безпеки вашої дитини, вам буде потрібно звернутись до органів поліції.

6. Удома ви можете знизити негативний вплив знущань. Навчайте дітей спілкуватися з такими друзями, які допомагають розвивати їх упевненість у собі. Допоможіть їм знайомитися з іншими дітьми, відвідуючи різні гуртки чи спортивні секції. І знайдіть такі заняття для дітей, які допоможуть їм почуватись упевненими й сильними. Можливо, це буде секція самооборони, карате або тренажерний зал.

7. Під впливом емоцій у дорослих може виникнути пропозиція дитині дати відсіч агресору. Зрештою, ви гніваєтеся, що ваша дитина страждає, і, можливо, у дитинстві ваші батьки радили вам «постояти за себе», що ви успішно зробили. І ви переймаєтеся, що ваша дитина все ще потерпає від рук розбишаки. Але важливо порадити дітям не відповідати на знущання бійкою або відповідними знущаннями. Це може швидко перерости в насильство, помсту, травмувати когось із них. Замість цього найкраще відсторонитися від ситуації, поспілкуватися з іншими дітьми й розповісти про все дорослим.
І пам’ятайте: якими б прикрими не були знущання для вас і вашої родини, є багато фахівців і способів, які допоможуть вам вирішити цю проблему.

Дії батьків при вербальному булінгу: перш за все, вчіть своїх дітей поваги. На прикладі власної моделі поведінки зміцнюйте їхню думку про те, що кожний заслуговує доброго ставлення: дякуйте вчителям, хваліть дитину та її друзів, виявляйте добре ставлення до працівників магазинів, бібліотек, транспорту, будь-яких закладів. Розвивайте самоповагу дітей і вчіть їх цінувати свої сильні сторони. Найкращий захист, який можуть запропонувати батьки, – це зміцнення почуття власної гідності й незалежності своєї дитини та її готовності вжити заходи в разі потреби. Обговорюйте і практикуйте безпечні, конструктивні способи реагування вашої дитини на слова або дії булера. Разом придумуйте основні фрази, які дитина може сказати своєму кривднику переконливим, але не ворожим тоном, наприклад: «Твої слова неприємні», «Дай мені спокій» або «Відчепись», «Ти робиш мені боляче, я можу зробити тобі так само», «Я не буду терпіти знущання».

Дії батьків при фізичному булінгу: якщо ви підозрюєте, що вашу дитину піддають фізичному насильству, почніть випадкову розмову – спитайте, як справи у школі, що відбувалось під час обіду чи на перерві, по дорозі додому. На основі відповідей з’ясуйте в дитини, чи вів хто-небудь себе образливо у ставленні до неї. Намагайтеся стримувати емоції. Підкресліть важливість відкритого, постійного зв’язку дитини з вами, вчителями або шкільним психологом. Документуйте дати й час інцидентів, пов’язаних зі знущаннями, відповідну реакцію залучених осіб та їх дії. Не звертайтесь до батьків розбишак, щоб розв’язати проблему самостійно. Якщо фізичне насильство над вашою дитиною продовжується й вам потрібна додаткова допомога за межами школи, зверніться до місцевих правоохоронних органів. Існують закони про боротьбу із залякуванням і домаганнями, які передбачають оперативні коригувальні дії.

Дії батьків при примусовій ізоляції дитини: тактика ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи або класу, участі у грі, заняттях спортом чи позаурочній діяльності. Використовуйте вечірній час, щоби порозмовляти з дітьми про те, як пройшов їхній день. Допомагайте їм у всьому шукати позитивні моменти, звертайте увагу на позитивні якості дітей і переконайтеся, що вони знають, що є люди, які їх люблять і завжди готові подбати про них. Зосередьтесь на розвитку їхніх талантів та інтересів до музики, мистецтва, спорту, читання й позашкільних заходів, щоб ваші діти могли будувати взаємини поза школою.

Дії батьків при кібербулінгу: повідомлення образливого характеру можуть поширюватись анонімно і швидко, що призводить до цілодобового кіберзалякування, тому спочатку встановіть домашні правила користування Інтернетом. Домовтеся з дитиною про тимчасові обмеження, що відповідають її віку. Будьте обізнаними щодо популярних і потенційно образливих сайтів, додатків і цифрових пристроїв, перш ніж ваша дитина почне використовувати їх. Дайте дитині знати, що ви маєте намір відстежувати її діяльність в Інтернеті. Скажіть їй про те, що коли вона піддається кіберзалякуванню, то не повинна втягуватись, реагувати або провокувати кривдника. Замість цього їй необхідно повідомити про все вам, щоб ви змогли роздрукувати провокаційні повідомлення, включаючи дати та час їх отримання. Повідомте про це у школу та Інтернет-провайдера. Якщо кіберзалякування загострюється й містить погрози та повідомлення явного сексуального характеру, зверніться до правоохоронних органів.

Якщо дитина повідомляє вам, що вона або ще хтось піддається знущанням, булінгу, підтримайте її, похваліть за те, що вона набралася сміливості й розповіла вам про це, зберіть інформацію (при цьому не варто сердитись і звинувачувати саму дитину). Підкресліть різницю між доносом з метою просто завдати комусь неприємностей та відвертою розмовою з дорослою людиною, яка може допомогти. Завжди вживайте заходи проти знущань, булінгу, особливо якщо насильство набуває важкі форми або постійний характер, зв’яжіться з учителем, соціальним педагогом, психологом або директором школи вашої дитини, щоб контролювати ситуацію доти, доки вона не припиниться.

Додаток 3

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Рівні навчальних досягнень	Бали	Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень
	2	Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії
	3	Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення
II. Середній	4	Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
	5	Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять
	6	Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя
III. Достатній	7	Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
	8	Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями
	9	Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність)
IV. Високий	10	Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами
	11	Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях
	12	Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи

Рівні навчальних досягнень	Бали	Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учні розрізняють об'єкти вивчення
	2	Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
	3	Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання
II. Середній	4	Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
	5	Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
	6	Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
III. Достатній	7	Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
	8	Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності
	9	Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
IV. Високий	10	Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
	11	Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми
	12	Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення